Під час недільної проповіді, митрополит Київський і всієї України Епіфаній розповів про важливість усвідомлення того, що ми створені не випадково і не самі собою, а Богом. Тому наша мета пізнавати волю Божу і виконувати її — любити Бога всім серцем.
«Усвідомлення того, що ми не виникли самі собою, але життя дане нам Богом і воно має визначену Творцем мету – лише це знання здатне вивести нас із суєтної круговерті, оберегти як від гордині життєвої в час успіху, так і від зневіри й розпачу в час бід. “Ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії” – так апостол Павло говорить не тому, що сподівається на краще лише від приходу завтрашнього дня, але тому що знає: Бог є і в Ньому та через Нього – завжди є вихід навіть у найбільш безнадійних обставинах. “Ми не покинуті” – свідчить апостол, ми не самотні, адже маємо турботливого і люблячого Небесного Отця, Який піклується про нас, спрямовує нас до кращого, застерігає і оберігає від зла», – сказав предстоятель Православної церкви України.
Він додав, що розум і досвід вказують нам на те, що у світу є Творець, тому всесвіт створений завдяки творчому задуму і здійсненню Бога.
«Відтак мета наша – пізнати волю Божу і через її здійснення досягати блага»,- зазначає предстоятель.
Митрополит Епіфаній каже, що перешкодою для нас на цьому шляху стоять гріх і зло, які увійшли у світ цей через гординю. «Бо людина, отримавши від Господа дар життя і отримавши знання щодо волі Творця, у виконанні якої мало відбуватися її зростання у довершеності – захотіла сама стати “богом без Бога”. Відступивши від Бога, людина внесла у світ цей тління, розпад і смерть, бо якщо без догляду і піклування людського навіть речі світу цього руйнуються і занепадають, то тим більше світ, якщо віддаляється від Бога – не може зберегти сам собою цілісність та порядок».
Предстоятель Української Церкви побажав всім пам’ятати про те, що і ми самі, і весь світ існують не самі собою, але сотворені Богом для благої мети, а досягнути цієї мети ми можемо через пізнання волі Творця та її виконання.
«У найбільш узагальненому вигляді ця воля і дороговказ до блаженного буття вміщаються в одне слово, у двоєдину найбільшу заповідь: «Полюби!» – полюби Бога більше за все і полюби ближнього, як самого себе. Полюбити означає не замикатися в бутті для самих себе, але жертовно розділяти своє буття з іншими. І коли на шляху цієї істинної любові, на шляху виконання волі Божої ми будемо стикатися з випробуваннями, труднощами та спокусами – то пам’ятаймо слова апостола Павла: “Усе можу в Ісусі Христi, Який мене зміцнює” (Флп. 4:13)», – підсумував митрополит Епіафаній.
