Російська православна церква перебуває з а крок до того, щоб визнати “єкатеринбурзькі рештки” такими, що дійсно належали царській родині останнього імператора Російської імперії Ніколая ІІ Романова Кривавого.
“Ті експертизи, які були проведені, переконливо доводять, що знайдені під Єкатеринбургом рештки є дійсно рештками царської сім’ї. Але щоб церква це визнала, потрібно, щоб всі архієреї ознайомились з результатом цих експертиз. Я вважаю, щойно це знайомство відбудеться, імовірно, на архієрейському собору в листопаді. Справжність “єкатеринбурзьких рештків” буде визнана церквою”, – розповів в етері “Россия-24” очільник відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Іларіон (Алфєєв), слова якого цитує “Новый проспект”.
Відомо, що проведення Архієрейського собору РПЦ заплановане на 15-18 листопада.
Російський імператор Ніколай ІІ Романов Кривавий та його родина були розстріляні влітку 1918 року в Єкатеринбурзі. У 2000 році РПЦ визнала царя та членів його сім’ї святими.
Принагідно нагадаємо, за які саме діяння РПЦ канонізувала Ніколая ІІ Романова.
Замість реформ, які були потрібні країні, Ніколай ІІ вдався до містики, легко підпадав під вплив усіляких шахраїв. Замість політичної лібералізації імператор зробив ставку на жандармський репресивний апарат, політичні провокації та репресії. Це був період створення проурядових “чорносотенних” організацій та провокації єврейських погромів.
14 травня 1896 року Ніколай ІІ був коронований в Успенському соборі Московського кремля. На честь цієї події були організовані урочистості, а також запланована роздача продуктових пайків для простого люду. Місцем роздачі пайків було обрано Ходинське поле на околицях Москви.
Тиснява була неймовірна, і перші жертви з’явилися вже о третій годині ночі. Після початку роздачі пайків натовп кинувся до крамниць з продуктами; тих, хто падав затоптували в землю, багато загинуло, потрапивши в ями чи колодязі. За офіційними даними, загинуло близько 1400 людей, насправді ж жертв було значно більше.
Дізнавшись про трагедію, Ніколай ІІ вирішив продовжити святкування. Солдати терміново почали вивозити трупи з поля, аби встигнути до прибуття імператора. О 14-й годині прибув імператор і прийняв парад. Не зважаючи на прохання скасувати святкування, Ніколай ІІ поїхав на бал, який відкривав разом з графинею Монтебелло. За свою поведінку його стали називати “Кривавий”.
Підтвердив своє прізвисько останній цар Росії під час подій “кривавої неділі” – трагедії 9 січня (за старим стилем, 22 січня за новим) 1905 року у Санкт-Петербурзі. У цей день була розстріляна кількатисячна мирна демонстрація робітників. Вони йшли до імператорських палат з наміром вручити петицію, в якій прохали поліпшити умови життя. Демонстрацію очолював відомий священик Георгій Гапон і князь Ільніцький.
Зранку того трагічного дня робітники всіх районів Петербурга рушили до Зимового палацу, разом з ними йшли жінки, діти, старі; люди несли корогви, ікони, імператорські портрети, співали молитви. Усього на вулиці вийшло понад 140 тисяч людей. О 12-й годині дня кавалерія атакувала ходу біля Нарвських воріт, піхота зробила п’ять залпів. Через годину біля Троїцького моста мітингарів зустріли вогнем колони Виборзької й Петербурзької сторін.
О 14-й годині частини Преображенського полку, що стояли біля Зимового палацу, дали три залпи по людях, що перебували в Олександрівському саду, біля Палацового мосту і будинку Головного штабу. Наказ стріляти по мирному натовпу, віддав дядько імператора – великий князь Володимир Олександрович.
Олександрівський парк був “засіяний” сотнями вбитих і поранених, кавалерія й кінні жандарми рубали робітників шашками, добивали поранених, не шкодуючи ні жінок, ні дітей, ні старих. Залпи гриміли на Невському проспекті, на Морській і Гороховій вулицях, біля Казанського собору. У підсумку 9 січня було вбито більше тисячі й поранено більше 2 тисяч людей.
Таких кривавих злочинів достатньо для того, щоб бути канонізованим і понад сотню років шануватись духовенством та вірянами Російської православної церкви.
