У Російській Федерації 2021 рік було проголошено роком вшанування пам’яті князя Алєксандра Нєвского, що і не дивно, адже саме цього року виповнюється 800 років від народження цього, одного з найбільш відомих колаборантів Золотої Орди.
Відчуваючи власний ментальний та ідеологічний зв’язок з монголо-татарською супердержавою, сучасний Кремль шанує князя як героя, а Російська православна церква навіть канонізувала вказаного історичного персонажа з більш ніж сумнівною репутацією.
Під прикриттям урочистостей російська влада освоїла мільярди рублів російських платників податків на побудову меморіальних комплексів, присвячених князю, проведення заходів та пам’ятних мітингів.
Святкування тривають вже багато місяців, та не зважаючи на величезну кількість інформаційного підживлення для російської пропаганди, основним вигодоотримувачем від образу Алєксандра Нєвского отримала саме РПЦ.
На честь князя Моспатріархат збудував чималу кількість храмів, при цьому, окремі епізоди виділення землі духовенству для зведення нових і нових культових споруд інакше як чудодійним втручанням небесного покровителя пояснити важко.
Так зокрема сталось в Астрахані, де всього 10 днів знадобилось для того, щоб місцева влада ухвалила рішення про будівництво у центрі міста нового храму РПЦ на честь Алєксандра Нєвского та урочистого проведення закладки першого каменя у фундамент споруди.
Як інформує “Idel.Реалии”, губернатор Астраханської області Ігорь Бабушкін вперше заговорив про ідею будівництва храму в соцмережах 1 вересня, а вже 12 вересня відбулась урочиста закладка першого каменя.
Примітно, що рішення ухвалювалось без проведення, хоч і формальних, та все ж необхідних, громадських слухань, а швидкість його ухвалення, свідчить про пряме покровительство князя майновим апетитам РПЦ. І хоча не відомо про жодне рішення щодо будівництва, приміром, школи чи медичного закладу, яке було б прийняте з такою ж фантастичною швидкістю, місцеві мешканці сприйняли новину з притаманною російському народові покірністю.
Логічно, що прихильники влади в один голос почали вихваляти ініціативу. Місцеві казачі об’єднання та воєнно-патріотичні спільноти, як і прокремлівські краєзнавці, назвали відведене під храм місце у центрі Астрахані “намоленим”, а храм – майбутньою окрасою району, що “порадує людей будь-яких конфесій”.
Своєю чергою, опозиціонери та небайдужі мешканці висловили досить кволий протест проти будівництва чергового храму Моспатріархату та надмірної прихильності чинного режиму до РПЦ.
Зокрема, опозиційний депутат Олег Шеін, ретельно підбираючи слова, заявив, що з такими намірами потрібно бути обережними, оскільки мусульмани матимуть повне право підняти питання про будівництво нової мечеті, а калмики – нового хурулу.
Не менш “ввічливо” попросили владу подумати і місцеві активісти, стурбовані імовірністю пошкодження історичних будівель, що розташовані в цій же центральній частині Астрахані, внаслідок масштабного будівництва.
На додачу, деякі містяни запропонували підняти питання витрати бюджетних коштів на побудову культової споруди РПЦ після того, як будуть вирішені більш нагальні проблеми міста.
Зрештою, для заляканого постійними репресіями, придушенням вільного волевиявлення та наступом на свободу слова, російського народу навіть така форма протесту є неабияким подвигом.
Поза тим, Російська православна церква продовжує вдало використовувати образ Алєксандра Нєвского для примноження своїх статків та нарощення потужностей у сфері володінні об’єктами нерухомості. А сам князь, можливо, і не бажаючи того, продовжує виступати покровителем надмірних апетитів російського православного духовенства.
