Серпень та початок вересня 2021 року цілком справедливо можна назвати періодом потужної протидії Російської Федерації євроінтеграційним ініціативам України.
Попри окупацію Москвою Криму та розв’язані бойові дії на окремих територіях Донецької та Луганської областей, Україна провела низку заходів та отримала чимало сигналів підтримки, що свідчать про незворотність курсу нашої держави на вступ до НАТО, ЄС та рішучий вихід з-під впливу Росії.
Перше, що неабияк дошкулило Кремлю, це 30-та річниця Незалежності України. Не зважаючи на титанічні зусилля північно-східного сусіда, держава не втрачає суверенітет і рішуче заявляє про власні євроінтеграційні наміри.
Та сам факт незалежності України хоч і є подразником для РФ, та події, які були приурочені до свята, завдали ще більшого удару по великоімперських амбіціях путінського режиму.
Саміт «Кримська платформа» та візит до Києва Вселенського патріарха Варфоломія І чітко продемонструвало агресивному сусідові України, що наша держава не змириться з окупацією власних територій і має повне право самостійно регулювати власне релігійне життя у відповідності до чинного законодавства та діючих церковних канонів.
І отут з боку Росії фіксувалась шалена протидія.
Російська державна дипломатія та пропаганда не лише намагалась використати власну п’яту колону в Україні, щоб зірвати проведення вказаного саміту та візиту, а й здійснювала шалений тиск на держави-учасниці «Кримської платформи» та Вселенську Патріархію.
Як ми знаємо, деструктивні заходи РФ мети не досягли і весь комплекс запланованих заходів в рамках святкування 30-ї річниці Незалежності України відбувся.
Пройшло не так багато часу і Кремль зазнав чергового удару.
Зустріч президентів США та України Джо Байдена та Володимира Зеленського у Вашингтоні тривожив Москву ще задовго до початку. Ніщо не лякає путінський режим так, як можливий вступ України до НАТО. І тут мова йде не лише про розташування військового контингенту Північноатлантичного альянсу поблизу кордонів РФ, а й про те, що в безпосередній близькості до Москви може опинитись живий приклад передової демократії, якою має стати Україна для вступу до Альянсу.
Москва, яка вибудовує для свого народу новітній тоталітарний режим, прагне не допустити існування взірця свободи, який би демонстрував росіянам приклад життя за умов свободи.
Тож Російська Федерація активізувала протидію.
У Донецькій та Луганській областях активізувались терористичні організації «Л/ДНР», зросла інтенсивність обстрілів позицій ЗСУ, внаслідок чого стрімко зросла чисельність втрат серед українських військовослужбовців. Поряд з цим, роспропаганда знову почала залякувати суспільство заявами, про удар на упередження, якого можуть завдати по Україні російські військові, щоб не допустити базування американських сил на її території.
У цьому контексті чого лише вартує фраза Путіна про те, що «Росія не допустить, щоб «історичні землі Росії» використовувалися проти неї самої.
Москва також вдалась і до шантажу у відношенні Вашингтону. Зазвучали погрози повернути ядерні ракети на Кубу і розмістити військовий контингент на острові у безпосередній близькості до кордону США.
Не гребувала Росія і звинуваченнями в адресу Вашингтону щодо намірів зруйнувати єдність світового православ’я. Роспропаганда, у співпраці з Російською православною церквою, періодично видавала тези про підконтрольність Вселенської Патріархії Вашингтону, який протягом останнього часу здійснює атаки на Російську православну церкву, «посіявши розкол в Україні», та Сербську православну церкву, «намагаючись надати автокефалію Чорногорській церкві».
Сам візит Зеленського до США пропагандисти путінського режиму також намагались скомпрометувати. Час від часу лунали в’їдливі повідомлення про перенесення зустрічі з Байденом, про наміри Штатів «полишити» Україну так само, як і Афганістан, про нібито не виконання Києвом взятих на себе зобов’язань перед Вашингтоном, через що американська сторона не квапиться проводити зустріч з українським лідером.
Та, зрештою, вся роспропаганда виявилась просто гавканням всім відомого пса, який ніяк не впливає на рух каравану. Зустріч Зеленського і Байдена відбулась. І той лемент, який зчинили слуги путінського режиму свідчить лише про те, що поточна міжнародна ситуація не обіцяє Кремлю спокійного існування поки не буде відновлена справедливість і всі окуповані Росією території доведеться незабаром повертати їх законним власникам.
