Вперше в Україні за підтримки парафії Свято-Миколаївського храму на Татарці Православної Церкви України в місті Києві 11 серпня відбувся духовний фестиваль на честь Різдва Святого Миколая.
Фестиваль під назвою «Величаємо Різдво Святого Миколая» розпочався з благословення і молитви настоятеля Свято-Миколаївського храму отця Тараса Мельника у співслужінні духовенства Православної Церкви України, повідомляє «Духовний Фронт України».
Захід присвячений угоднику Божому, якого особливо шанують в Україні, — святому Миколаю, а саме його різдву. Духовне дійство стартувало зранку після богослужіння у храмі на Татарці. Проходив фольклорно-духовний фестиваль біля храму ПЦУ, зведеному в пам’ять про жертв Чорнобильської катастрофи й освячений на честь св. Миколая.
Саме 11 серпня в християнському світі вшановують Різдво праведного Святителя Миколая Чудотворця Мир Лікійського. Вперше за багато століть відновлюється святкування Різдва Святителя Миколая, адже ця дата була викреслена синодом Московської Церкви із наших богослужбових календарів ще за часів Російської імперії.
Про це розповів релігієзнавець, кандидат політичних наук Андрій Ковальов.
«Насправді з точки зору богословської – немає нічого поганого в тому, щоб ми відзначали свято Різдва Святого Миколая. Це дуже шанований, я б сказав, улюблений святий серед християн Русі-України. Тому вкотре згадати пам’ять святого Миколая це не гріх, а навіть перевага. Це богоугодна справа і тому очевидно, що ми маємо виправити цю несправедливість, яка була ухвалена Священним Синодом за часів Катерини ІІ. Російський Синод за часів Єлизавети і Катерини, всіляко починає боротись з українськими традиціями. Українська Церква анексована Московською патріархією в 1686 році і їхнє завданням було — знищити всю різницю між Українською Церквою і Московською Церквою і тому, з українським місцевими традиціями усіляко боролися. Бо існує ще інші свята в українському календарі про Миколая, наприклад про Миколу Мокрого. Коли за молитвами до святого Миколая з дна Дніпра була врятована дитина і на спогад про це існувала ікона Миколи Мокрого у Софіївському соборі. Із цими місцевими святами Київської Церкви, російська церква пробувала боротись, тому рішення синоду за часів Катерини, знищити пам’ять про свято Миколая, це якраз і елемент боротьби, яку вела Російська Церква проти Української Церкви», – сказав Андрій Ковальов.
Як зазначив настоятель храму отець Тарас Мельник, який є одним із головних організаторів, головною метою духовного фестивалю «Величаємо Різдво Святого Миколая» є відродження традиції церковного і народного прославлення, святкування Різдва Святого Миколая Чудотворця.
«З моменту приходу на Лук’янівку на татарку, коли я став настоятелем Свято-Миколаївського храму на Татарці, — говорить отець Тарас, — то звернув увагу, що потрібно навертати людей до віри й до українських традицій. Тому з кліром і парафіянами ми прийняли рішення, що нам потрібно організувати такі великі заходи, свята, але в українському стилі, для того, щоб популяризувати, показувати і розказувати людям про нашу українську ідентичність. Це своєрідна християнська проповідь для людей. Тому ми також організовуємо велике свято Покрови — День захисника України, ми організовуємо свято Вербної Неділі “Свято української сім’ї”, де ми розказуємо, як правильно готуватись до Великодня, як потрібно з сім’єю святкувати Пасху. І звісно, що літом, ми вибрали свято Різдво святого Миколая Мир Лікійського, про яке більшість українців давно забули. Ми всі святкуємо Миколая 19 грудня і перенесення його святих мощей 22 травня, а про свято 11 серпня всі забули і тому ми взяли за онову це свято, бо хочемо популяризувати його. Але ми хочемо вшановувати Різдво Миколая не просто Богослужінням, а влаштувати великий Всеукраїнський духовний фестиваль “Величаємо Різдво святителя Миколая”».
Отець Тарас каже, що був приємно здивований кількістю заявок від різних творчих колективів та співаків, які виявили бажання виступити на духовно-народному фестивалі.
«Зареєструвалось дуже багато колективів, тому ми змушені були зробити відсіювання і понад 10 колективів були відсіяні. На нашому Фестивалі були присутніми 32 учасники. Буде гран-прі. Будуть лауреати перших других і третіх ступенів. Кожен учасник Фестивалю отримає благословенну грамоту, для того, щоб в нього була пам’ятка в дома і щоб він пам’ятав, що був на історичному, першому такому фестивалі».
Священник ПЦУ намірений провести, як мінімум 25 таких фестивалів, а «там далі, як Миколай скаже, так і буде».
Він також висловив надію, що свято Різдва Святого Миколая буде знову внесене в Церковний календар ПЦУ і відновиться його прославлення, адже віднині це свято стало храмовим святом Свято-Миколаївської парафії на Татарці.
«Наше завдання — навчити і принести любов людей не тільки до святителя Миколая, а через святителя Миколая принести любов до Бога і любов до нашої Батьківщини — України, тому ми стараємось на максимум, для того, щоб це втілити в життя і надіємось, що буде офіційне святкування і це підтримає Православна Церква України».
Як зауважив історик Андрій Ковальов, «Різдво святого Миколая з одного боку дуже дивовижне свято для Православної Церкви, бо в принципі не часто можна зустріти пам’ять святого, саме в день його народження, а не в день його блаженної кончини чи кінця його життя, тому, що зазвичай, для християн саме кінець життя цього святого – це святий для всіх день. В основному це було пов’язано з тим, що життя перших християн закінчувалось мучеництвом і це мучеництво було свідченням такої Божої любові і свідченням Божої істини, але ми розуміємо, згідно з переданнями Церковними, що близько 270 року у Патарах народжується Святий Миколай — улюблений всіма святитель, святий, який робив багато чудес і в принципі прославився як благодійник, ще за життя. І тому у Патарах зберігалось передання про народження Миколая, саме 11 серпня. І коли його канонізували і визнали святим в його рідних Патарах і в містечку Мири Лікійських, вже тоді, в 4 столітті фіксується місцеве свято на честь народження святого Миколая».
Крім Свято-Миколаївського храму на Татарці Православної Церкви України в організації фестивалю допомагала громадська організація «Всеукраїнське об’єднання “Поступ жінок-мироносиць”» при підтримці Національної Ради Жінок України та партнерів.
Після виступу численних творчих колективів журі оцінила кожен виступ і нагородила найкращих виконавців. Кожна пісня, чи то вірш, що звучав зі сцени, містили прославлення Різдва святого Миколая та християнське навантаження.
На фестивалі діяв ярмарок народного мистецтва, а майстри з Києва та Київської області продавали власноруч зроблені вироби із соломи, дерева та інших натуральних матеріалів.
Серед поважних гостей, Духовний Фестиваль відвідали: екзарх Вселенського патріархату єпископ Команський Михаїл (Аніщенко), військовослужбовці, ветерани російсько-української війни, курсанти КПК, заслужені артисти України, державні діячі.
Під час проведення фестивалю були представлені чудотворні ікони з гори Афон Євгеном Наварою та відкрито виставку «Дивосвіт України» автентичних рушників і хатньої ікони заслуженого художника України Олександра Охапкіна, де представлені його ікони в національній обробці: Богородиця, Ісус та інші святі у вишиванках та традиційному народному вбранні.
Також, всі охочі мали змогу скуштувати козацького куліша.
Пані Марія приклалась до ікон з Афону і розповіла нам, що їй дуже сподобався фестиваль і що священники, які його організовують, дуже хороші. «Отець Андрій в мене в друзях є. І тут я часто приходжу помолитись. Через коронавірус – трохи важче стало, бо я в групі ризику, але загалом, я дуже рада, що тут нас так підтримують і дітей і ветеранів українських», – розповіла вона.
Учасники фестивалю: герой України, народна артистка України Ніна Матвієнко, герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, народна артистка України Наталія Шелепницька, народний артист України Олесь Харченко, заслужений працівник культури України, доктор культурології Дмитро Ломачук, заслужена артистка України Тетяна Школьна, заслужений артист України Ярослав Гавюк, академічний ансамбль «Благовіст» під керівництвом заслуженої артистки України Тетяни Кумановської, голова благодійного фонду «Україна-Афон» Євген Навара, директор Будинку письменників, поетеса Ніна Шаварська, Почесний голова Спілки офіцерів України Євген Лупаков, голова Київського міського об’єднання Товариство Просвіта ім. Тараса Шевченка Кирило Стеценко та інші.
