Спроби спотворити історію, як це робить Кремль, зокрема за допомогою пропагандистської статті Путіна про Україну, “приречені на поразку, оскільки не спираються на правду”.
Таку думку висловив в етері “Польського радіо” заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, коментуючи історичне підписання очільниками МЗС України, Польщі та Литви декларації у Вільнюсі, що напряму апелює до спільного історичного минулого трьох держав, а також, підписання “Дорожньої карти” Люблінського трикутника, пише “Цензор.нет”.
Представник польського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що так звана “суперечка пам’яті” між народами Центральної й Східної Європи, з одного боку, та Росією, з іншого, нікуди не зникла.
“Прикладом цього послужила негайна реакція Владіміра Путіна, який у своїй статті відразу після нашої декларації прагнув показати, що українці насправді – росіяни чи малороси, як хочуть представити це сьогоднішні ідеологи Москви. Тож суперечка триватиме, але мені здається, що історію неможливо спотворити цілком, не можна змінити ніякими спробами фальшивої інтерпретації, які намагається робити Москва. Вони приречені на поразку, оскільки не спираються на правду”, – розповів Марцін Пшидач.
Заступник голови МЗС Польщі нагадав, що протягом останніх 200 років ці країни і народи перебували під російською окупацією. На додачу, офіційна Москва, за часів Совєтського Союзу, також “намагалася показувати окремість народів Східної Європи від культури Західної Європи і встановлювати переважання російської культури”.
Водночас, Пшидач пригадав як Литва в 90-х роках і Україна “в період попередніх урядів намагалися базувати свою політику на окремій національній ідентичності”.
“Гадаю, зараз вони вже на дещо іншому етапі; зміцнивши своє переконання про окремість, вони можуть собі дозволити звернутися до історії, яка нас об’єднує без ресентиментів, іноді антипольських, які десь у 90-х роках існували в Литві, а у 2000-х – в Україні”, – сказав він.
Політик переконаний, що сьогодні Україна та Литва усвідомлюють і починають відкривати величезний потенціал, який міститься у спільній історії всіх трьох держав. Ця історія, на думку Пшидача, має вдосталь прикладів толерантності, співпраці, демократії, і сьогодні, Київ, Вільнюс і Варшава мають унікальну можливість будувати спільне успішне майбутнє.
