Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у співслужінні духовенства Православної Церкви України очолив вшанування пам’яті всіх святих землі Української на Козацьких могилах, що на Рівненщині під Берестечком. Богослужіння відбулось у храмі на місці битви козаків із польськими окупантами.
«Сьогодні (4 липня, – ред.) визначний день молитви і спогадів, які пов’язані з нашим рідним краєм, з українським народом. Сьогодні ми піднесли молитви до Господа в особливому для українців місці – на полі однієї з найбільших битв визвольної війни, на Козацьких могилах, відзначаючи 370-у річницю битви під Берестечком», – йдеться у дописі митрополита Епіфанія у Фейсбуці.
«Вшановуючи Всіх святих землі Української, всіх новомучеників та сповідників, хто в Україні та в інших землях у ХХ столітті від гоніння безбожників постраждали, а також славну пам’ять загиблих українських козаків і новітніх українських героїв, які полягли за незалежність України, спільно також піднесли молитви за спокій їхніх душ. А на цьому історичному полі, яке почорніло від козацької крові, пролитої за віру і волю, закарбуймо собі на серці пам’ятати про уроки минулого і бути гідними тих дарів, які наші предки передали нам», – додав предстоятель ПЦУ.
Митрополит Епіфаній закликав пам’ятати про найголовніший урок, який не раз нам давала українська історія: в єдності – наша сила, в розділенні – поразка.
«Коли народ наш гуртувався – досягав успіху, коли ж чвари та амбіції, заздрість та владолюбство роз’їдали правителів і суспільство – тоді приходила руїна. Так само і Церква наша досягала розквіту, коли гуртувалася навколо престолу Київського і зберігала внутрішній мир, відкидаючи незгоду, чвари та інші спокуси, а коли відступала від цих чеснот, то занепадала», – підкреслив владика.
«Битва під Берестечком хоча і завершилася відступом козацького війська, однак навіки закарбована в пам’яті українського народу як перемога духу, перемога прагнення до свободи, перемога у боротьбі за право сповідувати батьківську православну віру. Не за чужу землю, не за скарби воювали козаки і віддавали своє життя. Не як найманці і не з примусу володаря йшли вони на боротьбу, але з любові до Бога, до православної віри, яка зазнавала утисків від сильних світу цього, та з любові до рідного народу, який був зв’язаний і принижений», – зазначив митрополит Епіфаній.
Наш християнський і синівський обов’язок, за словами предстоятеля ПЦУ, це – пам’ятати про мужність і жертовність козаків, гідно користатися тим даром свободи й незалежності, даром державності України та автокефалії Помісної Української Православної Церкви, які ми отримали в нинішній час завдяки в тому числі й козакам, що кров свою пролили на цьому полі у далекому 1651 році. «Пам’ятаймо про це, особливо, і в нинішніх випробуваннях, які переживає Україна, страждаючи від російської агресії, від нав’язаної нам сусідами неоголошеної війни».
«Вірмо, що ми не полишені без допомоги й опіки українських святих. Бо щодня до них звертаються тисячі й десятки тисяч вірних з проханням про молитовне заступництво перед Богом. Радіймо, що маємо серед наших рідних і предків сонм святих Божих, звертаймося до них про молитву і берімо з їхнього життя, віри та подвигів настанову для себе, щоби і нам досягнути блаженного вічного життя, якого вони досягнули!», – підсумував митрополит Епіфаній
