У 2022 році 11 з 15 помісних церков отримають святе Миро від Вселенського Патріархату. Його приготування відбудеться за участі Православної Церкви України та 10 інших Помісних Церков.
Про це нагадує богослов, магістр канонічного права Ніколас Гургенідзе.
Він впевнений, спільна літургія єпископів ПЦУ та єпископів інших церков означатиме визнання Православної Церкви України всіма іншими Церквами, які братимуть участь у цій спільній Літургії. Тобто ПЦУ мають визнати, ще семеро Автокефальних Церков: Антіохійська, Єрусалимська, Сербська, Болгарська, Польська, Албанська, Чехії та Словаччини. У цей рахунок не беруться до уваги Александрійська, Грецька та Кіпрські церкви, які вже визнали автокефалію ПЦУ і також будуть на таїнстві Мироваріння.
Богослов назвав ті церкви, які варять самі варять святе Миро і які отримують його від Вселенської церкви. Отримують миро від Вселенського патріархату такі церкви: Олександрії (яка вже визнала ПЦУ), Антіохії, Єрусалиму, Сербії, Болгарії, Кіпру (яка вже визнала ПЦУ), Греції (яка вже визнала ПЦУ), Польщі, Албанії, Чехії та Словаччини, України. Вварять святе Миро самі такі церкви: Грузії, Румунії та Росії.
Згідно з типіконом церкви, св. Миро підготовлюють з усіма вище зазначеними Помісними Церквами. Це таїнство звершується під час святкової спільної божественної Літургії, під час якої благословляється Святе Миро. Це відбувається кожні десять років. Минулого разу це Таїнство проходило у 2012 році, – пояснює богослов.
Наступного року, у 2022 р., як правило, святе Таїнство Мироваріння має бути здійснено у Вселенському Патріархаті. У ньому мають взяти участь (обов’язково) представники від 11 автокефальних Церков. Це єпископи та священники.
«Духовенство 10 Помісних Автокефальних церков, і духовенство Автокефальної церкви України (разом 11) неодмінно відвідають спільну службу, тому ми будемо свідками цікавих подій наступного року. … як правило, жодна з вищезазначених церков не відмовляється брати участь, бо як в такому випадку вони отримають святе Миро?», – підсумовує магістр канонічного права Ніколас Гургенідзе.
Він також надав Духовному Фронту України тексти Томосів, тих церков, в яких чітко прописаний обов’язок отримання святого мира від Вселенського патріархату.
Томос Сербської Православної Церкви: (1879) : «ὀφείλει ὁ Ἀρχιεπίσκοπος Βελιγραδίου καὶ Μητροπολίτης Σερβίας κατὰ τὸν ἀνέκαθεν παρὰ ταῖς αὐτοδιοικουμέναις Ἐκκλησίαις κρατήσαντα πατροπαράδοτον καὶ κανονικὸν τῆς άμοιβαίας ἀδελφικῆς σχέσεως καὶ συναφείας θεσμὸν μνημονεύειν τὸ ἐν τοῖς ἱεροῖς Διπτύχοις τῶν ἁγιωτάτων Πατριαρχῶν, λαμβάνων καὶ τὸ ἅγιον Μύρον παρὰ τῆς ἐν Κωνσταντινουπόλει Μητρὸς Μεγάλης τοῦ Χριστοῦ Ἐκκλησίας» (стр. 140).
Томос Грецької Православної Церкви (1850): «ὀφείλει ἡ Ἱερὰ Σύνοδος τῆς Ἐκκλησίας τῆς Ἑλλάδος, μνημονεύειν ἐν τοῖς ἱεροῖς Διπτύχοις τοῦ τε κατὰ καιρὸν Οἰκουμενικοῦ Πατριάρχου καὶ τῶν λοιπῶν Πατριαρχῶν κατὰ τάξιν, καθὼς καὶ πάσης Ἐπισκοπῆς Ὀρθοδόξων· λαμβάνειν δέ, ὁσάκις ἄν χρήζῃ, καὶ τὸ ἅγιον μύρον παρὰ τῆς Ἁγίας τοῦ Χριστοῦ Μεγάλης Ἐκκλησίας» (стр. 176).
Томос Польської Православної Церкви (1924): «ἡ ἐν Πολωνίᾳ ἀδελφὴ Ἁγία Αὐτοκέφαλος Ὀρθόδοξος Ἐκκλησία λαμβάνῃ τὸ Ἅγιον Μῦρον παρὰ τῆς καθ᾿ ἡμᾶς Ἁγίας Μεγάλης τοῦ Χριστοῦ Ἐκκλησίας» (стр. 195).
Томос Албанської Православної Церкви (1937): «Ὁρίζομεν ἅμα ὅπως καὶ ἡ ἐν Ἀλβανίᾳ ἀδελφὴ Ἁγία Αὐτοκέφαλος Ὀρθόδοξος Ἐκκλησία λαμβάνῃ τὸ Ἅγιον Μύρον παρὰ τῆς καθ᾿ ἡμᾶς Μεγάλης οῦ Χριστοῦ Ἐκκλησίας» стр. 201).
Томос Православної Церкви Чеських земель і Словаччини (1998): «Ἡ Ἐκκλησία τῆς Τσεχίας καὶ Σλοβακίας εἰς δήλωσιν τῆς Πνευματικῆς μετὰ τῆς Μητρὸς Ἐκκλησίας ἑνότητος λαμβάνει τὸ Ἅγιον Μῦρον τοῦ Χρίσματος παρὰ τοῦ Οἰκουμενικοῦ Πατριάρχου» (стр. 212).
Тексти томосів: Βαβούσκου Α., Λιάντα Γ., Οι θεσμοί του αυτοκεφάλου και αυτονόμου καθεστώτος στην Ορθόδοξη Εκκλησία, εκδ. Μέθεξις, Θεσσαλονίκη 2014.
