П’ятниця, 15 Листопада, 2024
Бiльше

    РПЦ використовує міфи про Алєксандра Нєвского для пропаганди та у боротьбі з автокефалією ПЦУ

    Днями у Російській Федерації з розмахом відзначили 800-річчя з дня народження князя і православного святого Алєксандра Нєвского. Правитель є однією з топових фігур, яка використовується для героїзації російської історії. Однак, є й факти, які свідчать далеко протилежне про вказану персону, у тому числі, існує безліч міфів, які нещадно розвіюються істориками.

    Дуже багато з того, що про цього князя розповідають, насправді є історичними міфами, які складалися впродовж сторіч, міфами інколи з протилежним змістом, які складалися з пропагандистською метою. Чи то була Російська православна церква, чи то була Російська імперія, чи Сталін.

    Детальніше про постать князя Алєксандра Нєвского “Радіо Свобода” поспілкувалась з істориком Андрієм Плахоніним.

    Перше, на що звертає увагу науковець – це той факт, що правитель хоч і називався Нєвскій і проявляв себе здебільшого на території, що сьогодні належить Росії, він півтора десятки років був великим князем Київським.

    Та насправді немає жодних доказів, що він взагалі коли-небудь бував у Києві. Титулярно він був київським князем, отримавши ярлик на княжіння в Орді. Але, цілком імовірно, правив Києвом, чи тим, що від Києва залишилося, не виїжджаючи з Володимиро-Суздальщини та Новгородщини.

    У різні часи цю постать використовували в пропаганді з різними цілями. Наприклад, говорять про “Алєксандра-євразійця”, який зробив вибір на користь Азії, вірніше, на користь власного шляху Росії поза Європою. Та варто згадати, яким чином мощі Алєксандра переїхали з Володимира до Санкт-Петербургу. Петро І у війні зі Швецією завоював узбережжя Балтійського моря. Як тоді вважалося, на місці перемоги Алєксандра Невского над шведами побудували те, що пізніше стало Олександро-Невською лаврою.

    Цього “євразійця” за Петра І використовували як святого покровителя європейського вибору! Тобто Алєксандр Нєвскій доводив, що Росія має право на “вікно в Європу”, як називали Санкт-Петербург.

    На додачу, під час Першої світової війни Алєксандра Нєвского у пропагандистських цілях використовували для підкріплення ідеологеми одвічного протистояння слов’ян та німців. Тому що він німців-лицарів розбив на Чудському озері.

    Тож у істориків є різні приклади, як використовувала російська пропаганда Алєксандра Нєвского.

    З приводу так званої Невської битви. Дійсно, не можна заперечувати, що якийсь загін шведів він там розбив. Питання не в тому, що її не було, а в тому, що там у ній насправді не було якоїсь історичної ваги.

    Якась сутичка була, вочевидь, не така масштабна, як про це прийнято говорити, як зняли в Росії нещодавно кіно про цю битву. Так само і битва на Чудському озері. Якась битва була, вона згадується і в орденських хроніках. Але незначна сутичка потім переросла у щось набагато більше.

    Примітно, що Алєксандра прозвали “Нєвскім” не відразу після битви, а через років 150 після неї. І це пояснюється тим, що в цей час актуальним було протистояння Новгорода, пізніше Московської держави зі Швецією за балтійське узбережжя, яке тривало до ХVІІІ століття. Тому важливо було наголосити, що прародитель династії московських Рюриковичів здобув військову перемогу над шведами саме на берегах Неви, за які Московська держава продовжувала змагатися ще впродовж багатьох століть.

    Стосовно нав’язаної популярності Алєксандр Нєвского в Україні історик Андрій Плахонін повідомив, що насправді ніякої популярності. Натомість є просто побудовані Російською православною церквою в Україні (УПЦ МП) храми. Саме ця релігійна організація, як і РПЦ в цілому, точно має розуміння, як використовувати міф про Алєксандра Нєвского. З самого початку, як тільки було укладене перше житіє святого князя, там наголошувалося на тому, що він є захисником православ’я проти покатоличення, проти західного вибору.

    Зважаючи на те, як РПЦ сьогодні протистоїть автокефалії Православної церкви України, Алєксандр Нєвскій знову стає актуальним з точки зору цієї пропаганди. На думку Плахоніна, скоро з’являться чергові храми на честь князя Алєксандра, і його культ на території України буде і надалі штучно підтримуватися саме Російською православною церквою.

    Найсвіжіше

    Популярне