Гріх в давнину утворив прірву між Богом і людиною, але відстань ця, завдяки милосердю і жертовній любові Ісуса Христа, стала можливою до подолання. Та самотужки важко набути духовний досвід, як важко навчитись якогось ремесла без допомоги вчителів. Саме тому не потрібно нехтувати священниками і їх порадами.
Про це у своїй проповіді 11 квітня 2021 року розповів предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
«Своїми власними силами ніяка людина не може здолати її, як неможливо збудувати сходи в небо. Але Бог Сам наближається до нас, Він сходить з небес, Він через хресну смерть і воскресіння Господа Ісуса Христа утверджує шлях спасіння, що відкритий тепер для всякої людини», – сказав предстоятель.
Він зауважив, що кожен з нас багато разів у своєму житті користується сходами, щоби від низу піднятися догори. І образ цей має допомогти нам зрозуміти, що наше духовне життя, уподібнюючись сходам, має потребу в точці утвердження та з необхідністю є поступовим. «Як сходи мають початок внизу і завершуються вгорі, і верхня точка є їхнім утвердженням, бо спираючись на неї вся конструкція стає міцною – так і наше духовне життя може бути утвердженим і здатне приводити до вдосконалення виключно тоді, коли воно спирається на Бога і має утвердження в Ньому».
«Той, хто хоче знайти опору лише в самому собі, в навколишньому світі, в інших людях, але не має і не шукає своєї опори в Бозі – той приречений на малоплідне чи навіть і згубне для душі блукання. Однак і вибір шляху сходження до Господа, утверджений на Слові Божому і Хресній жертві Спасителя, тобто вибір вірного шляху – це ще не є сам шлях. Безперечно, важливо обирати шлях правильний, але ще важливіше – йти цим шляхом, уникати на ньому спокус. Важливо, утвердившись в одній чесноті – не заспокоюватися і набувати наступну, щоби не зупинитися на половині шляху чи не впасти, зовсім погубивши плід попередньої праці», – підкреслив блаженнійший Епіфаній.
За його словами однією з головних спокус на нашому духовному шляху є наша самовпевненість.
«Ми навіть у малих і незначних речах потребуємо навчання, отримуємо настанови і застереження від більш досвідчених. І ніхто розумний не скаже, що взявшись за якусь справу, він в одну мить досягне в ній досконалості. Ніхто, поклавши камінь у фундамент сьогодні – завтра не очікуватиме, що увійде в збудований дім, бо знає, що від початку до завершення – багато праці».
«Але коли йдеться про духовне життя, про наше спілкування з Богом, про спасіння – як багато чути голосів тих, хто відкидає всякий авторитет! «Навіщо мені посередники! Не потребую повчань! Бог – у мене в душі!» – так промовляють вони. Але якщо звичайним речам з життя світу цього ми повинні навчатися, маємо набувати досвід від інших і досконалості досягаємо лише з плином часу та завдяки праці й наполегливості, – то тим більше так є у духовному житті, у спілкуванні з Богом та в досягненні спасіння», – сказав митрополит Епіфаній.
«…якщо хочемо мати успіх у справі духовного вдосконалення, то належить нам частіше звертатися до настанов і досвіду святих отців, подвижників, навчатися від них та брати за приклад їхнє життя. І пам’ятати, що навіть коли на шляху чеснот і досягнемо певних успіхів та подолаємо кілька сходинок в дорозі до Царства Небесного – не слід нам втрачати пильність, бо навіть з найвищих щаблів можливе падіння. І чим вище піднімаємося – тим обережнішими та уважнішими слід нам бути, бо лукаві духи з більшою впертістю і злобою ворогують проти тих, хто подолав деякі спокуси, ніж проти цілковито опанованих гріхами. Нехай же настанови святих отців та вчителів благочестя будуть нам на поміч. А зерно, що сіється ними, нехай в душах наших зростає і дає добрі плоди», – підсумував предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
