Меморіалізація пам’яті про усі жертви Бабиного Яру має базуватися на загальнолюдських принципах, уникаючи політизації та ідеологізації. Така пам’ять має стати застереженням для майбутніх поколінь.
Про це йдеться в заяві членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо належного вшанування жертв нацизму та комунізму у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» у Києві.
Бабин Яр – це не тільки відомий на весь світ символ людиновбивства, одна з найстрашніших сторінок Голокосту, але й пам’ять про те, на що може бути здатна людина в екстремальних умовах і жахливих обставинах. Місце, що змушує пам’ятати не тільки тих, хто зазнав там страждання і невинної смерті, але й про тих, хто наділив себе правом визначати, кому жити, а кому ні. Ділив людей на «вищих» і «нижчих», «правильних» і «шкідливих» і з легкістю вбивав політичних та ідеологічних противників в ім’я ілюзорної ідеї.
Це місце, що об’єднало у своїй біді тих, хто вшановує пам’ять усіх безневинних жертв ХХ століття, чиє життя насильно закінчилося в Бабиному Яру. Жертв Голодомору та сталінських політичних репресій.
Але все ж, Бабин Яр відомий у всьому світі як один із найбільш впізнаваних і найвиразніших символів трагедії Голокосту. Як апогей злочинної нацистської політики та масового вбивства: євреїв, а також ромів, українських патріотів, військовополонених, комуністів, осіб з психічною та фізичною інвалідністю, цивільних заручників, підпільників та в’язнів Сирецького концтабору.
У повоєнні радянські часи Бабин Яр став місцем ще однієї трагедії – техногенної Куренівської катастрофи 1961 року, що забрала життя багатьох сотень людей та призвела до масових руйнувань.
Саме тому меморіалізація пам’яті про усі жертви Бабиного Яру має базуватися на загальнолюдських принципах, уникаючи політизації та ідеологізації. Така пам’ять має стати застереженням для майбутніх поколінь.
А тому пропонуємо при зведнні меморіального комплексу дотримуватись наступних принципів:
1. Питання меморіалізації Бабиного Яру потрібно реалізовувати визнаючи необхідність об’єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародного співтовариства, міжнародних та українських організацій, які займаються дослідженням та вивченням Голокосту та трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам’яті, що має стати постійним нагадуванням тому, яку ціну платять народи заради Миру.
2. Меморіалізація трагедій повинна відбуватися в рамках інклюзивної моделі спільної пам’яті з урахуванням національного, релігійного та соціального складу жертв тоталітаризмів, що покояться на певній території, з дотриманням норм українського та міжнародного права.
3. Реалізовуючи подібні проекти слід враховувати не лише високі світові стандарти науковості, але й релігійні почуття та традиції тих конфесій, вірні яких покояться на даній території.
4. Плани і дії, спрямовані на меморіалізацію і гідне вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру не можуть бути використані у вузькополітичній боротьбі або заради тимчасової політичної чи геополітичної кон’юнктури. Також, меморіалізація місця трагедії не може служити для задоволення чиїхось особистих амбіцій.
5. Увесь цей процес має відбуватись під гаслом: «Ніколи більше!». Меморіальний комплекс, присвячений трагедії Бабиного Яру повинен не тільки зберегти пам’ять про страшні злочини проти людяності та належно вшанувати жертви цих злочинів, але й бути запорукою того, щоб подібне ніколи не повторилося знову.
