У християн східного обряду у понеділок, 15 березня, почався Великий піст, який триватиме до 2 травня – Світлого Христового Воскресіння.
Християни дотримуються чотирьох постів: Пилипового (40-денний піст перед Святом Різдва), Великого посту (який зараз розпочався), Петрового (присвяченого святим рівноапостольним Петру і Павлу) та Успенського (двотижневий піст у серпні на честь Успіння Пресвятої Богородиці). Крім того є декілька денні пости в честь великих свят, таких як Усікновення глави Іоана Хрестителя.
Найголовнішим і найсуворішим серед цих постів є Великий піст, що передує найбільшому християнському святу Великодня. Під час цього посту, а його ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється не лише вживання м’яса і будь-яких м’ясних продуктів, але й молока, яєць, і риби.
Послаблення буває на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Вагітні, діти, подорожуючі та ті хто важко працюють можуть послабити дотримання посту.
Головне у піст – не чинити гріха і дбати про душу, а не тільки дотримуватись обмежень у їжі. «Справжній піст – віддалення від зла, утримання свого язика (від сквернослів’я, брехні, пліток, – ред.), придушення в собі гніву, відлучення похотей, лихослів’я, брехні, клятвопорушення», – говорив святий Василій Великий.
Ще в 9-му столітті святий Іоан Дамаскин сказав, що якби піст полягав тільки в утриманні від м’яса, то корови були б святими, бо їдять лише траву.
Стереотипом є і те що в піст потрібно бути сумним. Святий Іоан Золотоустий пише: «Якщо ти приступив до посту за бажанням, то не будь похмурий, але радій: він очищає твою душу від отрути (гріху, – ред.)».
Піст зветься Великим не тільки через те, що триває аж сім тижнів, а через своє значення в житті кожного православного християнина. Великий піст це особливий період духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.
Входити у піст потрібно із миром. Якщо хтось провинився – то його потрібно простити перед Великим постом. Для цього в православ’ї є Неділя прощення – день перед початком Великого посту.
«Якщо брату своєму, на якого ти за щось гніваєшся і не прощаєш провин його, то абсолютно марно постиш і молишся: Бог не прийме тебе», – говорить преподобний Єфрем Сирін.
В Україні готували їжу пісну, але поживну: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом. Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль. Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок й підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння.
Існує традиція у Велику П’ятницю нічого не їсти доки не прикладешся до Плащаниці – зображення знятого із хреста Ісуса.
У монастирях – піст є обов’язковим для всіх. Також посту повинні дотримуватись і студенти духовних закладів. В цей час їм дають скромні страви – картоплю в мундирах із сіллю, на обід хліб з медом та чай, ввечері – гречку, тощо.
