У середовищі Російської Церкви у будь-що намагаються зірвати візит Вселенського патріарха Варфоломія до України, анонсований на серпень цього року. Ми вже писали про наміри російських єрархів, а тепер до них додались прибічники колишнього очільника ліквідованого Київського Патріархату.
Нещодавно колишній народний депутат України Ігор Мосійчук на своїй сторінці у соцмережі Facebook опублікував пост із вимогою Його Всесвятості надати «Новий Томос» під час свого візиту на День незалежності. Цей допис усіляко тиражують проросійські ресурси.
У дописі згадуються усі ті самі претензії до існуючого Томосу про автокефалію Православної Церкви України. Зокрема, Мосійчук вважає, що українці повинні вимагати:
- Надання церкві автокефалії в статусі Патріархату з предстоятелем патріархом Київським і всієї Руси-України.
- Томосу, який би не забороняв Українській православній церкві опікати свою діаспору в світі, як це є нині.
- Надання Томосу про повну автокефалію, де б не було вимог купувати миро у Константинополі, а воно б варилося в Києві.
- Томосу, де б не було положення, що главою Української церкви є Вселенський патріарх. Главою Церкви, як відомо, є Ісус Христос.
- Томосу, де б не було положення, що спілкування з іншими помісними Церквами предстоятель Української церкви має здійснювати через Константинопольського патріархат. Українська помісна церква, як і інші автокефальні церкви, повинна спілкуватися напряму з іншими церквами-сестрами.
Усі вказані вимоги уже неодноразово були спростовані багатьма релігійними експертами і компетентними богослова. Найбільш чітко і однозначно по усім озвученим пунктам відповів особисто Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський Епіфаній у своїй доповіді на останньому архієрейському соборі, який відбувся у грудні минулого року у Святій Софії. Ще раз нагадаємо Мосійчуку і усім прихильникам так званого Київського Патріархату слова Його Блаженства.
Щодо статусу Патріархату Предстоятель відзначив, що це питання буде розглянуто в історичній перспективі, про те для цього необхідно виконати певні умови. Зокрема Блаженнійший запевнив, що «пройшовши шлях утвердження єдності Православ’я в Україні та досягши визнання Томосу про автокефалію більшістю Православних Церков, ми матимемо всі підстави порушувати перед Вселенським Патріархатом питання про надання Православній Церкві України почесної гідності всеправославно проголошеного Патріархату».
Підсумовуючи Блаженнійший владика Епіфаній відзначив: «не від гучних заяв і гасел, а від копіткої щоденної праці усіх нас, від збереження нами єдності й миру, залежить наближення часу втілення в життя ідеї всеправослано утвердженого Київського Патріархату».
З приводу мироваріння Його Блаженство наголосив, що «наявність або відсутність власного виготовлення і освячення Мира жодним чином не обумовлює стан наявності або відсутності автокефалії. Адже низка автокефальних Церков, в тому числі найдавніших, отримують Святе Миро від Вселенського Патріархату, як от Єрусалимський Патріархат або Церква Кіпру. Цим підкреслюється не залежність, але єдність Церкви Христової».
Окремо Його Блаженство наголосив, що немає ніякої купівлі мира в Константинополі, про що говорить Мосійчук. Предстоятель однозначно заявив, що «Святе Миро отримується Предстоятелем ПЦУ без жодних обмежень чи якоїсь відплати, лише за запитом і потребою». Взагалі за словами Предстоятеля: «ставити зараз вимогу варити і освячувати Миро в Києві означає свідомо і без жодної практичної потреби підривати Томос про автокефалію, чого і добиваються супротивники ПЦУ, бажаючи його скасування чи відкликання».
Стосовно «тих парафій у Діаспорі, які належали до УПЦ КП і не бажають втрачати єдність з ПЦУ» митрополит Епіфаній заявив, що Православна Церква України з літа 2019 р. веде багатосторонній діалог в рамках якого, «відбулося кілька зустрічей на цю тему за участі представників Вікаріату в Америці, Вселенського Патріархату та ПЦУ. Спільними зусиллями ми шукаємо таку форму, яка задовольнить усі сторони, і я маю тверде сподівання, що саме через діалог, а не через ультиматуми чи демонстративне порушення умов Томосу, ми зможемо знайти рішення, які будуть найкращими. Через пандемію та неможливість нормального сполучення зі США низка кроків, які мали відбутися ще у березні, вимушено були відкладені, але і Вселенський Патріархат та його Американська Архієпископія, і Київська Митрополія, і Вікаріат в Америці працюють в одному напрямку та роблять практичні кроки, які наближають розв’язання питання».
Окрім цього Предстоятель неодноразово наголошував під час своїх численних виступів, що Православна Церква України є автокефальною Церквою, яка «є помісною частиною Православної Церкви». Досвід двох років яскраво засвідчив, що вона є самостійною та незалежною, ніяких ознак про підпорядкування Константинополю немає. Визнання з боку інших Помісних Церков це яскраво засвідчують, а тому претензії Мосейчука є безпідставними.
Подібні заяви є нікчемними. Вся їх суть зводиться до намагання ворожих сил нівелювати Томос і спричинити розкол у Православній Церкві України. Ще раз нагадаємо слова Блаженнійшого владики Епіфанія: «як не ставлять віз попереду коня – не можна, не довершивши перших завдань вимагати другого». Усілякі ж подібні вимоги – лише ще одне свідчення гри прибічників Філарета під дудки Москви.
Своїми діями представники так званого “Київського Патріархату” лише допомагають Москві реалізувати свій підступний план зі зриву візиту Його Всесвятості до України. Більше того такі деструктивні заяви і кроки з їх реалізації свідчать про відкриття другого фронту у боротьбі Москви проти ПЦУ і взагалі всієї України.
Цим Кремль хоче показати, що, з одного боку, створення ПЦУ спричинило так звані «гоніння та захоплення храмів», а з другого боку намагатимуться довести, що в самій ПЦУ немає єдності. Це разом дасть підстави російським церковникам заявити, що дарування Томосу не вирішило так званого українського питання.
Як наслідок Данилів монастир намагатиметься активізувати свою кампанію із дискредитації Константинополя. Мета цієї кампанії не лише зрив майбутнього візиту, але й осудження Вселенського патріарха Варфоломія та перехоплення першості у православному світі, що аж ніяк не на користь Україні та її Церкви.
Таким чином озвучені вимоги про «Новий Томос» яскраве свідчення антиукраїнської діяльності. Свідомо чи несвідомо це робиться? Питання залишається відкритим.
