Російський письменник, ідеолог “русского міра” Захар Прілєпін вважає, що телебачення не виконує покладену на нього “високу місію” морального виховання і запропонував комплекс заходів для “виправлення” ситуації.
Про це пише “Полит.ру”, посилаючись на допис скрєпоносця і високодуховного роспатріота Прілєпіна у Фейсбук.
“Я декілька разів писав, що сучасна Росія у муках нагадує про совєцькі фільми, де показували загниваючий Захід, з його повіями, войовничими геями, педофілами. Захід виявився саме таким, нас не обдурили. Але ми ще стали кращими учнями цього Заходу”, – в ейфорії від “величі скрєп” написав він.
Прілєпін запропонував запровадити у державі тимчасову диктатуру, “забити дошками наглухо” телебачення і ліквідувати анонімність у мережі. Письменник-пропагандист запропонував залишити телеканали “Скрєпи”, “Армія” та, по вихідним, “Сад і огород”.
“І більше ніхто ніколи ніяких педофілів по центральному телебаченні не побачить. Тільки космонавтів, солдат і героїчних оперів, які ловлять злочинців”, – додав Захар Прілєпін.
В цілому, запропонована ним ідея є правильною. Таким темпом розвитку, у Російській Федерації незабаром буде заборонена центральна каналізація, всі без винятку мешканці РФ пересядуть на сані та вози, а депутатів Держдуми зобов’яжуть відростити довгі бороди і розводити у них вошей. Кожен народний обранець, який наважиться зробити вибір на користь гігієни, буде негайно позбавлений мандату, як персона, що не сповідує істинно російські скрєпи.
Принагідно нагадаємо, Захар Прілєпін (справжнє ім’я – Євгєній Ніколаєвіч Прілєпін) – російський політик, письменник, націонал-більшовик. Голова політичної партії “За правду”, в програмі якої зафіксований намір ліквідації української державності. Підтримує терористичні організації “ДНР” та “ЛНР”.
Захар Прілєпін з 2014 року в складі збройних формувань особисто брав участь у війні на сході України. 16 лютого 2017 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Захара Прілєпіна за звинуваченням в “участі у діяльності терористичної організації” (ч. 1 ст. 258-3 КК України) та “фінансування тероризму” (ч. 1 ст. 258-5 ККУ).
