Новообраний сербський патріарх не прозахідний, але і не антизахідний. Він конформіст і знаходиться посередині між Вселенською та Російською православними церквами, хоча раніше знаходився під впливом промосковського митрополита.
Таку думку висловив богослов архімандрит Кирило (Говорун) на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Я особисто з новообраним сербським патріархом незнайомий, але його добре знають мої друзі і колеги у шведській академії святого Ігнатія. У 2016-му році він отримав тут престижну премію святого Ігнатія — у певному сенсі богословського Нобеля. Він дуже цим фактом пишався. Свою промову під час отримання премії він присвятив правам людини. І тим самим продемонстрував, що європейські цінності для нього — не пустий звук. Останні роки він здійснював служіння у країнах Євросоюзу — Словенії та Хорватії, де завоював довіру не лише сербської громади, але й більшості, яка до сербів зазвичай ставиться з недовірою.Це не значить, що обраний патріарх Порфірій прозахідний, але він і не антизахідний. Також він не сербський націоналіст», – написав Говорун.
Він зауважив, що оцінки Порфірія, як прихильника президента Вучича неточні.
«В Афінському університеті він писав докторат про св. Іоана Золотоустого. Тобто йому нечужі ідеї нон-конформізму. Я би його назвав обережним конформістом. Він знаходиться рівно посередині різних груп в Сербській церкві, у тому числі промосковської та проконстантинопольської», – підкреслив богослов.
За словами Кирила Говоруна, патріарх Порфірій (Періч) «не проти української автокефалії в принципі, але не готовий наразі займати якусь зі сторін».
«Його вважали маріонеткою митрополита Бачського Іринея, який займає більш промосковську позицію. Але я впевнений, для Порфірія зараз нагода вийти з тіні Іринея. Цьому сприяє навіть сама процедура обрання патріарха — жеребкуванням. Тепер він точно нікому нічого не винен — і в першу чергу Іринею», – підсумував богослов.
Довідково: Конформізм – морально-політичний термін, що означає пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючого стану речей, законів, норм, правил, безумовне схиляння перед авторитетами, ігнорування унікальності поглядів, інтересів, уподобань естетичних та інших смаків окремих людей і т. д.