У вівторок увечері, 2 лютого, президент України за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони підписав указ про введення санкцій відносно одного з депутатів Верховної ради від партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”) і телеканалів, якими він володіє. Санкції набули чинності з 3 лютого 2021 року терміном на п’ять років.
Президент України написав у своєму Twitter: “Санкції – це складне рішення. Україна рішуче підтримує свободу слова, але не пропаганду, профінансовану агресором проти нашої країни, що підриває Україну на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Боротьба за незалежність – це боротьба, в тому числі, і в інформаційній війні за правду і європейські цінності”. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що голосування про введення санкцій відносно телеканалів проходило письмово, 17 з 19 членів підтримали рішення. Голова Служби безпеки України Іван Баканов зазначив, що “існує велика різниця між свободою слова і відвертої антиукраїнською риторикою”. За його словами, “свобода слова закінчується там, де з’являються ознаки посягання на територіальну цілісність і суверенітет України”.
Про це пише в своєму блозі політична оглядачка Лілія Корнілова.
Реакція світової спільноти не змусила себе чекати. Зокрема, американське посольство опублікувало заяву на своїй офіційній сторінці в Facebook про те, що: “США підтримують зусилля з протидії зловмисному впливу Росії, докладені вчора Україною на захист свого суверенітету і територіальної цілісності і відповідно до українського законодавства. Нам всім потрібно працювати разом, щоб не допустити дезінформації як зброї в інформаційній війні проти суверенних держав”. Посольство Канади також опублікувало слова підтримки на офіційній сторінці в соціальній мережі: “Канада визнає виклики, з якими стикається Україна в гібридній війні проти неї. Ми підтримуємо використання Україною законних механізмів для збереження суверенітету, а також збереження свободи ЗМІ”.
Великобританія вітає рішучі дії президента України “з боротьби з дезінформацією, яка завдає реальної шкоди”. Про це написала в своєму акаунті в Twitter посол Великобританії Мелінда Сіммонс. На зустрічі з українським президентом посли країн “Великої сімки” висловили підтримку закриттю телеканалів. “З ранку, з учорашнього вечора надзвичайно схвально поставилися в Європейській комісії, в Службі зовнішньої політики до рішення Ради національної безпеки і оборони за нашими санкцій. Поки що це неофіційна реакція, але я думаю, що в ході візиту прем’єр-міністра (Дениса Шмигаля – прим. автора) ми почуємо і офіційну реакцію”, – сказав представник України при ЄС Микола Точицький.
До слова, реакція Росії була блискавичною. Темою № 1 в російському інформаційному просторі стала Україна в цілому і президент зокрема. “Зеленський пішов шляхом встановлення диктатури і узурпації влади”, “Зеленський був надією України. Чому через два роки після виборів країна хоче нового президента?”, “Зеленського охрестили “слабаком” в ролі президента” – цими та іншими образливими заголовками рясніють російські видання. На російські федеральні канали натовпом повалили нібито українські політики, журналісти та інші діячі, щоб в черговий раз полоскати Україну. Прийнявши непросте, але значиме рішення про введення санкцій, українська влада в очах російської пропаганди стали тією самою недолугої невісткою з анекдотів, яка в усьому винна.
Питання: “Чьо там у хохлов?” схвилювало не тільки російські видання, а й політичну тусовку, яка мешкає в соціальних мережах і Telegram-каналах. Зокрема, в акаунті Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦІОМ) почали активно публікувати пости з підсумками деяких соціологічних досліджень в Україні. Виявляється, “найбільше громадяни України довіряють Аляксандру Лукашенку”, “в суспільстві наростає невдоволення політикою чинної влади”, “в партійному рейтингу лідирує “ОПЗЖ””, а “президент України Володимир Зеленський вже не є лідером довіри населення країни”.
Але не поспішайте ставити хрест на Україні. Якщо вірити соціологам цього російського аналітичного центру, станом на 24 січня 2021 року президенту РФ Владіміру Путіну довіряє 65,1% росіян. Це при тому, що за даними Аналітичного центру Юрія Лєвади, станом на січень, Владіміру Владіміровічу довіряє всього 29% росіян. Якщо соціологи ВЦІОМ впоралися з тим, щоб підняти те, що не піднімається, то на тему соцопитувань в Україні вони можуть написати бульварний роман.
До слова, раз заговорили про рівень довіри Владіміру Путіну, то, за даними “Лєвада-Центр”, в 2015 році йому довіряло 80%. Очевидно, за шість років від “кримського ефекту” не залишилося і сліду. Слідом за катастрофічним падінням рівня життя росіян падає і рівень довіри російської влади, особливо після скандалів, які в грудні 2020 року – січні 2021 року явили світу безпрецедентну корупцію Владіміра Владіміровіча та його близького оточення. Народу явно не сподобалося, що поки 20 млн росіян живе за межею бідності (і це тільки за офіційними даними), олігархи будують президенту Росії палац під Геленджиком за $ 1,4 млрд. А щоб поповнити їхні кишені, влада запроваджує “податок на воду”: з 1 вересня 2021 року стартує маркування мінеральної, а з 1 грудня – решти води.
До речі, той самий ВЦІОМ наступного дня після публікації новини про те, що британські депутати хочуть заморозити активи мільярдерів Романа Абрамовича і Алішера Усманова через отруєння і арешт Алєксєя Навального, опублікував пост про те, що “більшість шотландців підтримує відділення від Великобританії”.
Совпадєнії? Не думаю! (Голосом Дмітрія Кісєльова).
Наступного разу, коли британські депутати посміють заговорити про санкції щодо російських олігархів, ВЦІОМ викотить на-гора підсумки соціологічного опитування про те, що більшість шотландців підтримує відділення від Великобританії та приєднання до Росії.
Але публікації ВЦІОМ – це квіточки, а ягідки – це заяви представників російської пропаганди. Всі явки і паролі провалила головний редактор телеканалу RT, МІА “Росія сєгодня” та ІА “Sputnik” Маргаріта Сімоньян. У своєму Telegram-каналі вона написала пост, який став останнім цвяхом в труну пропаганди. Вона запропонувала роботу “співробітникам українських телеканалів, щойно закритих демократом Зеленським”, а також “усім журналістам, технарям, операторам та ін., Кому … (набридло – прим. автора) працювати проти своєї країни на різних смітниках, хто готовий працювати чесно на свою державу і розділяє нашу редакційну політику”. Прямо обмовка за Фрейдом, коли росіяни пропонують роботу українцям, яким набридло працювати “проти своєї країни” (України – прим. автора) і хто “готовий працювати чесно на свою державу” (Росію – прим. автора).
Маргаріта Сімоньян ще багато чого писала на тему України в своєму Telegram-каналі, але, справедливості ради, не вона одна. Наприклад, не залишилася осторонь і російська журналістка і телеведуча Ольга Скабєєва, яка спільно з чоловіком веде політичне ток-шоу “60 мінут” на телеканалі “Россія-1”. Вона заявила, що “маленький Зеленський перетворився на великого диктатора” і “увійде в історію, як президент, що розтоптав свободу за запитом з Вашингтона”. А також написала в Telegram-каналі: “Зеленський зробив те, на що не наважився сам Порошенко. Заборонив ВСІ опозиційні канали на Україні. І ввів санкції відносно УКРАЇНСЬКОГО громадянина. Хай живе свобода слова і демократія!”
Ну і вишенька на торті – анонс передачі Владіміра Соловйова: “Зеленський обдурив українців і закрив опозиційні канали. Чи підніметься народ на бунт через фашистської політики президента-коміка? Дмітрій Гордон добиває опозиційних журналістів. Нацисти пішли на штурм телеканалу “Наш”. Чим завершаться русофобські погроми на Україні?” Як то кажуть, якщо у когось в Україні ще були найменші сумніви, чи правильне рішення прийняла українська влада, то вони розвіялися як дим.
У Росії явно підгорає через те, що відбувається в Україні. Українці відбилися від рук: то вони українською мовою хочуть розмовляти в Україні, то розкривають сітку популярних Telegram-каналів, які працювали на російські спецслужби, то закривають пропагандистські телеканали. Дивишся, і в українців все вийде – а як тоді, накажеш, лякати росіян наративом, “хочете як в Україні?” “Восени 2013 роки українці виступили проти Януковича … 2021 рік, Україна згасає, країна знищена …” – улюблена байка, яка гуляє по Telegram-каналах пропагандистів.
Може, вистачить працювати проти своєї країни?
