Московська церква вирішила брати кількістю, а не якістю, особливо після обрання на пост предстоятеля РПЦ митрополита Кіріла (Гундяєва). Принаймні про це свідчить кількість нововисвяченого єпископату за останні 10 років. Так, згідно офіційної статистики РПЦ, у період між 2009 і 2019 роками моспатріарх Кіріл висвятив 228 єпископів. Сама ж РПЦ поповнилась 149 новими єпархіями.
Як ми раніше повідомляли, такий план РПЦ має на меті перехопити першість у православ’ї. Про нього йшлось у листі до патріарха РПЦ Алєксія І, датованого 1947 роком. «Російська православна церква висунута історією керувати всією Православною Церквою. Цієї місії РПЦ не зможе виконати, якщо єрархічно буде нечисельною», – йшлось у листі. Автор листа переконував моспатріарха Алєксія, що такими методами РПЦ може зайняти місце Вселенського патріархату в Диптиху православних церков.
Але така кількість духовенства не допомогла здобути омріяний авторитет і владу для РПЦ у вселенському православ’ї. Яскравим свідченням цьому є збори в Аммані, адже на них приїхали лише сателіти РПЦ, а інші предстоятелі відмовились.
Що цікаво, така ж ситуація була і в 1947 році. Тоді патріарх РПЦ теж мріяв скликати Всеправославний собор, як і Кіріл (Гундяєв) сподівався буде в Аммані.
13 січня 1947 року патріарх РПЦ Алексій писав до генерал-майора НКГБ Г. Г. Карпова про скликання Вселенського Всеправославного собору в Москві і просив його організувати підготовку готелю для патріархів й духовенства, що супроводжуватиме їх (не менше 50 чоловік). Собор планували провести того ж року на початку вересня. Та вже 15 липня Алексій пише енкаведисту Карпову, що собор треба перенести на весну 1948 року через те, що Александрійський, Єрусалимський і Кіпрський предстоятелі «не зможуть прибути».
Протодиякон Андрій Кураєв відгукувався про цей собор так: «у липні 1948 року Всеправославна нарада <…> до очікуваного в Кремлі результату аж ніяк не призвела: єрархи Церков, які опинилися поза межами радянських танків (перш за все Греції і Туреччини), проявили непоступливість. І Сталін, зрозумівши, що в глобальній політиці церковний ресурс він використовувати не зможе, різко охолов до церковних справ». Відразу після цього, 25 серпня 1948 року, у СРСР були заборонені хресні ходи із села в село, духовні концерти в храмах поза богослужіннями, молебні на полях. Можливо і після Амману Путін наклав якісь санкції на моспатріарха Кіріла.
