Будівництво тимчасової меморіальної синагоги в Бабиному Яру на місці Кирилівського православного кладовища є черговою спробою Росії спровокувати конфлікт між національними меншинами України.
“Ми маємо справу із зіткненням не просто двох проектів, хоч і дуже великих. Ми маємо справу на сьогодні з двома концептуально різними підходами. Один український підхід – це похідна української культури… Український погляд на історію, і свою, і ту, яка була навколо України. Другий підхід російського проекту, який не звертає уваги на такі “дрібниці”, як традиції різних народів… Який йде дуже брутально до своєї цілі, і лише підтверджує мою думку про те, що це “троянський кінь”, якого Путін підкладає під Україну”, – сказав співголова Асоціації єврейських організацій та общин України (ВААД) Йосиф Зісельс на прес-брифінгу в честь 81-х роковин пам’яті жертв Голокосту.
Зокрема, йдеться про проект будівництва тимчасової меморіальної синагоги на території Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” за допомогою підтримки російсько-українських бізнесменів Павла Фукса та Михайла Фрідмана, а саме на території колишнього православного Кирилівського кладовища, розташованого за меморіалом “Менора”, передає “День”.
Водночас професор і заступник голови робочої групи зі створення української концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру Олександр Лисенко виділив основи української концепції музею Бабиного Яру.
“Контрольний пакет акцій на меморіалізації Бабиного Яру має належати не громадським об’єднанням або політичним гравцям, а державі Україна. Меморіалізація цього місця повинна мати інклюзивний характер, сприяти припиненню воєн пам’яті та консолідації української політичної нації, що не означає применшення трагедії Голокосту. На території меморіалу не можуть будуватися капітальні споруди”, – зазначив Лисенко.
Професор також зробив акцент на стародавніх єврейських традиціях, згідно з якими, будівництва у трагічних місцях поховань заборонені.
“Концепція меморіального музею Бабиного Яру була завершена на початку 2018 року, і підтримана музейною радою Міністерства культури України від 9 лютого 2018 року, і затверджена вченою радою Інституту історії 3 травня 2018 року. Розпочалися також роботи над підготовкою побудови контори єврейського кладовища, єдиної, де можна робити тимчасову експозицію музею Бабиного Яру, і ми прив’язувалися саме до цієї будівлі. Там невеликі можливості… Вийти за метр ми не можемо з поваги стародавніх єврейських традицій. І напевно православні традиції також забороняють будівництва у таких трагічних місцях поховань”, – зазначив Лисенко.
На запитання журналістів про те, чи є схема відбору проекту меморіального комплексу, експерти зазначили, що на цьому етапі такої схеми не існує.
“Концепції відбору проектів для меморіалу немає, на жаль. Ми сподіваємося, що презентуючи державну концепцію, яку реалізувала робоча група, держава зверне на це увагу, і ми вестимемо діалог саме на цій площині”, – резюмував Лисенко.
