Львівський архієпископ Української греко-католицької церкви Йосип Сліпий став третім кардиналом в історії католицизму в Україні, пише “Газета.юа”. 25 січня 1965 року в Соборі святого Петра у Ватикані Папа Римський Павло VI надав українському архієрею титул кардинала.
До того часу, у 1856 році такий титул отримав митрополит УГКЦ Михайло Левицький – один із провідників українського національного відродження XIX ст. А 1894 року кардиналом став митрополит Сильвестр Сембратович, відомий проведенням реформи Сестер Василіянок та укладанням першого молитовника українською мовою.
Йосипу Сліпому випала доля очолити УГКЦ 1944 року, після смерті митрополита Андрея Шептицького. Цей період характерний тим, що совєтський Нарком внутрішніх справ (НКВД) намагався ліквідувати УГКЦ. Предстоятеля УГКЦ арештували 11 квітня 1945 року в Соборі святого Юра.
Разом із ним заарештували єпископів Миколая Чарнецького, Григорія Хомишина, Никиту Будку, та Івана Латишевського. На всіх завели справи про антисовєтську діяльність, зв’язки із Ватиканом, іноземними розвідками та українськими націоналістами.
За рішучу відмову перейти до Російської православної церкви Йосипа Сліпого заслали до совєтських таборів, у яких він перебував 18 років. Його звільнили лише 12 січня 1963 року завдяки численним клопотанням світових громадських і політичних діячів. Того ж року він прибув до Риму.
Саме у той час, починаючи з 1962 року, Католицька церква II Ватиканський собор, на якому Йосипа Сліпого обрали членом Східної конґреґації. Кардиналом архієпископа обрали під час однієї із сесій Собору.
Йосип Сліпий просив для УГКЦ патріаршого устрою, що дозволило б опікуватися усіма вірянами незалежно від того, у яких державах вони жили. Але Ватикан не пішов на це через запеклу протидію Російської православної церкви. Утім, з 1975 року Йосип Сліпий почав підписуватись як Патріарх.
