Обрядовий хліб «Псалтир» урзуфских греків Приазов’я, козацький борщ з кропивою з Мангушської Стародубівки та авдіївську кашу внесли до Національного реєстру нематеріальної спадщини Донецької області.
Про це повідомив сайт ДонеччинаТV.
Національний реєстр нематеріальної спадщини ведеться в Україні з 2008 року. У Національний реєстр України внесено 28 елементів. Але кожен регіон країни, крім національного, має і регіональний реєстр.
У Національному реєстрі нематеріальної спадщини Донецької області зараз зібрано 11 елементів. Зокрема, туди внесено рецепт виготовлення варення із соснових шишок, яке варять у Лимані, авдіївська каша, Малоянисольська говірка румейської мови, весільний обряд східних українців і народна пісня «Чорна стежечка».
Наприкінці минулого року Національний реєстр поповнили обрядовий хліб греків Приазов’я та козацький борщ з кропивою, який варили козаки, які жили на території Стародубівки.
Як розповіли в реєстрі НКС Донецької області, незвичайний рецепт хліба «Псалтир» був записаний в Урзуфі. Хліб має форму хреста. Символізує спогад про втрачених близьких і терновий вінець, який наділи на Христа під час розп’яття. Хліб перед вживанням ніколи не ріжуть, а тільки ламають руками. І в кожному відламаному шматочку Псалтиря залишається хрест.
Предки випікали його у великих печах. Опару робили з хмельових дріжджів. Зараз випікають у звичайних духовках, а тісто роблять з куплених дріжджів.
Унікальним є і козацький борщ з кропивою, рецепт якого бережуть в с. Стародубівка Мангушського району.
Після розгрому Січі царським військом Російської імперії на території нинішньої Стародубівки почали селитися козаки. Вони переїжджали всією сім’єю, везли з собою домашній скарб і всілякі насіння, а також рецепти різних страв.
Борщ з кропивою, який був одним з основних страв в раціоні козацьких родин в Стародубівка, популярний до цих пір. Його рецепт передають від матері до доньки.
Варіації рецепта існують різні: м’ясо перепелів, дикої качки або домашньої курки ріжуть на шматочки, обсмажують у власному жиру, обсмажене м’ясо кладуть в казан, заливають холодною водою і варять з нього бульйон. До нього додають овочі. Готують окремо кропиву, ріжуть дрібно, кладуть в борщ, як звариться картопля. Додають нарізані яйця, хорошу ложку густої домашньої сметани і зажарку. Борщ готовий.
За старих часів в Стародубівка вважалося, що за сезон треба встигнути з’їсти 12 таких борщів, тому що вони дуже корисні. Після 11 липня кропива втрачає свої цілющі властивості, і борщ з кропиви вже не варять.
А ще раніше до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини увійшла Авдіївська каша.
Авдіївську кашу, унікальний рецепт якої не загублений у роках, і досі готують за збереженими бабусями-прабабусями кулінарними традиціями. Протягом десятиліть поширення технології приготування авдіївська каша перестала бути просто їжею, вона стала стравою-оберегом. Показником добротної страви вважались якість і кількість використаних продуктів – рис круглої форми треба трошки проварити, потім промити, розкласти на рушнику і просушити до повного висихання. Потім знову проварити до пів готовності, влити збиті яйця, молоко, знову проварити при постійному помішуванні.
Кінцевий етап приготування – це закутати кашу в подушки, щоб вона там томилася і набрала того самого смаку і кольору.
Правильно приготована каша має легку структуру, солодкий ванільно-молочний смак, білий з жовтим відтінком колір.
