У селі Заболоття Рівненської області біля храму святого Іоанна Богослова сталася сутичка. Прихильниці РПЦ в Україні (так званої “УПЦ МП”) побили вірянок ПЦУ, які зайшли до церкви, помітивши підозрілу активність священника, що виносив надвір речі.
Про це повідомив голова парафіяльної ради релігійної громади ПЦУ Іван Мельник, дружина якого отримала травму під час сутички, передає Релігійна правда.
Чоловік розповів, що 4 січня декілька жінок з громади ПЦУ помітили, як настоятель РПЦвУ Андрій Бездомов виносить з храму якісь речі. Вони вирішили зайти до церкви помолитися і заразом подивитися, чим займається священнослужитель.
Адже нещодавно представники Московської Церкви програли останній суд за позовом проти перереєстрації громади (постанова Верховного суду від 5 листопада 2020 року), тож за законом мають передати храм громаді ПЦУ або домовитись про почергове користування.
Тому маніпуляції священника з майном, яке перебуває у храмі і належить релігійній громаді ПЦУ, викликали зацікавленість у вірянок. Втім у церкві на них чекав не надто теплий прийом з боку прихильниць РПЦвУ, які були налаштовані агресивно.
“Їх почали обзивати, матюкати, випихати, потім побили їх. Одній жінці розбили телефон. Ми викликали поліцію, зняли побої, написали заяви”, – розповів Іван Мельник.
Під час сутички його дружині розтягнули зв’язки плеча, також вона дістала чимало ударів по голові.
Поки чекали поліцію, біля церкви почали збиратися прибічники РПЦвУ, яких на все село налічується близько 35-40 осіб. Примітно, що серед них є й місцеві вчительки, які подають відповідний приклад дітям, а також інші бюджетники – працівниці медпункту і сільської ради.
“Працівники школи, учителі ходять у підтримку Російської Церкви в Україні… І 8-ми і 9-річні діти приходять з камінням в руках. Чого вони можуть дітей навчити? Якому патріотизму? Яким переживанням за свою державу, за свою Україну, за свій народ?” – нарікає чоловік.
Крім того, за його словами, колишній староста села Роман Хондока, який від самого початку конфлікту став на бік РПЦвУ, змусив прийти на це зібрання і свою вагітну дружину з двома дітьми, яким довелося спостерігати за сваркою. А найбільш активно нападала на вірянок ПЦУ саме теща Хондоки.
Голова парафіяльної ради громади ПЦУ зауважив, що після цього випадку на ситуацію у Заболотті звернули увагу і в обласній владі, і навіть в СБУ.
“Ця справа зачепила відповідні органи в обласній адміністрації, тому що це звірство. Так навіть звірі не поводяться, як ці… чи їх маком поять, чи коноплями”, – дивується Мельник.
За словами чоловіка, конфлікт через перереєстрацію громади у ПЦУ триває вже другий рік, але негативно ставитися до Московського Патріархату жителі Заболоття почали ще після початку війни на Донбасі:
“Почали наших солдатів вбивати. А тут по телевізору показують, як ці попи зброю ховають, бойовиків Гіркіна, як один піп бив нашого солдата… І люди почали до мене приходити, бо це ми в основному церкву будували – дружина гроші збирала по всьому району, а я допомагав і крити, і бетон возив. І от, люди приходять і кажуть: “Ваня, скільки ми ще будемо Москві молитися і гроші туди возити?..”
Згодом активні жителі села організували збір підписів за перехід до Української Церкви. За словами Мельника, 90% жителів висловились за Україну.
Однак тодішній староста села Роман Хондока разом зі священником РПЦвУ Андрієм, який доводиться йому кумом, внесли розбрат у цю одностайність. Вони почали ходити хатами і переконувати людей у тому, що у помісній Українській Церкві “неправильна віра” під керівництвом Стамбулу.
“І люди похитнулися”, – нарікає Іван.
У лютому 2019 року було організовано загальні збори у місцевому клубі, на які зібралося майже все село, прийшло близько 600 людей. Попри перешкоди – вимкнення світла і блокування входу до клубу – їм вдалося зібрати підписи за перехід громади до Православної Церкви України.
Наступні збори релігійної громади вже для ухвалення рішення про перейменування і перереєстрації відбулися за всіма правилами – з виступами, голосуванням і лічильною комісією.
Також було складено протокол зборів. Із 223-х присутніх майже всі проголосували за перехід до ПЦУ.
Примітно, що кожного разу приміщення клубу для зборів чоловіку довелося орендувати за власні кошти, загалом він сплатив близько 1,5 тисячі грн.
Після зборів громади Мельник із документами поїхав до Рівненської єпархії ПЦУ та облдержадміністрації. Голова ОДА видав розпорядження про реєстрацію. Також відповідним чином були переоформлені всі документи, зокрема, на земельну ділянку і церкву, які належать релігійній громаді, а не московським попам, наголосив чоловік.
Представники громади РПЦ в Україні з цим не погодились і подали позов до суду з оскарженням легітимності зборів і перереєстрації громади. Судові баталії тривали два роки, завершившись постановою Верховного суду, який залишив скаргу прихильників Московської Церкви без задоволення.
За цей час громада ПЦУ лише один раз наблизилась до воріт церкви, але тоді прихильники вишукувалися перед входом, заявивши, що нікого не пустять до храму. Відтоді віряни не зачіпали громаду РПЦвУ, щоб не створювати конфліктних ситуацій, та їздили на богослужіння до церков у сусідніх населених пунктах, очікуючи на завершення судової тяганини.
Але й досі, за два місяці після ухвали Верховного суду на користь громади ПЦУ, віряни не можуть зайти до власного храму і тепер сподіваються лише на допомогу обласної влади і СБУ.
