Головна обговорювана новина останніх днів – як московський кореспондент The New York Times Ендрю Крамер прищепився російською вакциною від коронавірусу «Спутнік V».
У п’ятницю, 8 січня, він опублікував у своїй авторській колонці замітку під назвою «Why I Got the Russian Vaccine». Вона написана за всіма правилами продаваного тексту. Замітка коротка, щоб не втомити недосвідченого читача, і в ній є всі складові реклами починаючи від болю клієнта і цілі, якої він хоче досягти, закінчуючи надією, роботою з запереченнями і закликом до дії.
«Як і багато іншого в Росії, запуск “Спутнік V” був пов’язаний з політикою і пропагандою», «як і багато російських громадян, які не довіряють новій вакцині і кажуть, що почекають, щоб побачити, як все обернеться, перш ніж самі отримати її, у мене були сумніви», «коли Moderna повідомила про ефективність 94,1%, російська компанія знову заявила про свою перевагу, заявивши, що вона досягла 95%», «пізніше офіційні особи визнали, результати “Спутнік V” показали ефективність 91,4%»… – в замітці перераховані багато аргументів, які висували критики (в тому числі в Росії) російської вакцини від коронавірусу. При цьому автору вдалося дійти протилежного висновку, адже, на його думку, «скептицизм західних експертів був зосереджений в основному на сумнівному ранньому схваленні вакцини, а не на конструкції вакцини».
Перші сумніви в об’єктивності закралися після прочитання твердження про те, що «громадські побоювання повністю не вляглися». 28 грудня 2020 Аналітичний центр Юрія Левади опублікував підсумки соцопитування, яке показало, що 58% росіян не готові зробити щеплення російською вакциною від коронавірусу «Спутнік V» навіть якщо вона буде безкоштовною. Для порівняння, ще в серпні 2020 року про це заявили 54% респондентів, що свідчить про зростання недовіри росіян до російської вакцини, а не про те, що «громадські побоювання повністю не вляглися». Говорити про те, що побоювання «повністю не вляглися», ми могли б, якби рівень недовіри росіян вакцині «Спутнік V» йшов на спад.
Ну а після того, як з’ясувалося, що «Спутнік V» є «досягненням російських вчених, які продовжують давню і легендарну практику розробки вакцин», адже «в радянський період боротьба з інфекційними захворюваннями була пріоритетом громадської охорони здоров’я всередині країни, а експорт вакцин в країни, що розвиваються – елементом дипломатії часів холодної війни», останні сумніви розвіялися як дим.
Замітка написана в кращих традиціях пропагандистського «союзу пера і орала», адже російські вчені стурбовані тим, що в Росії «проводиться вакцинація поза клінічного випробування», коли «низьку методологічну якість, дефекти дизайну дослідження, помилки в аналізі даних, поганий опис дослідження ставлять під питання основні висновки про безпечність та ефективність вакцини». Свої висновки вчені зробили на основі аналізу в опублікованій розробниками «Спутнік V» статті в медичному журналі The Lancet, оскільки автори, «яким, мабуть, є що приховувати», не надали науковій громадськості (як це прийнято в таких випадках) відкритий доступ до первинних даних.
Треба відзначити, що це не перша (і, мабуть, не остання) хвалебна ода московського кореспондента російської вакцини. Але слава прийшла до Ендрю Крамера вперше, адже не встигли «висохнути чорнила» на замітці, як її тут же розтиражували російські (і деякі українські – або «українські») видання. Примітно, що на тлі піднятого інформаційного шуму практично залишилася без уваги важлива новина. У понеділок, 11 січня, стало відомо, що прес-секретар президента Росії Дмітрій Пєсков спростував інформацію про вакцинацію Владіміра Путіна.
Нагадаємо, Владімір Владіміровіч обіцяв російській громадськості зробити щеплення «Спутнік V» ще 17 грудня на підсумковій прес-конференції. «Фахівці нам говорять про те, що ті вакцини, які надходять в цивільний оборот на сьогодні, передбачені для громадян в певній віковій зоні. І до таких, як я, вакцини поки не дісталися. Я, повторюю ще раз, я людина в цьому сенсі досить законослухняна, я прислухаюся до рекомендацій наших фахівців, і тому поки цієї вакцини, як кажуть фахівці, не поставив. Але я обов’язково це зроблю, як тільки це стане можливим», – сказав Путін.
Через тиждень, 26 грудня, МОЗ Росії дозволив вакцинацію громадян похилого віку. «Міністерство охорони здоров’я схвалило внесення змін до інструкції для медичного застосування. Тепер вакцина “Спутнік V” дозволена для застосування в осіб у віці 18 років і старше. Таким чином, громадяни старші 60 років тепер теж можуть пройти вакцинацію від нової коронавірусної інфекції», – сказав міністр.
Як повідомляє російська влада, за місяць вакцинацію пройшло близько 0,8-1,5 млн чоловік (дані у відомств різняться – правда, і ці цифри виглядають вкрай неправдоподібно, якщо тільки не стосуються примусової вакцинації рядових силовиків), проте першої особи російської держави серед «щасливчиків» немає. Для порівняння, керівники інших країн роблять щеплення в числі перших для того, щоб показати приклад громадянам. Наприклад, днями щеплення зробили 94-річна королева Великої Британії Єлизавета II та її 99-річний чоловік принц Філіп. Мабуть за 68-річного президента Росії доведеться віддуватися одному тільки московському кореспондентові The New York Times.
До слова, пропаганда в черговий раз продемонструвала світу подвійні стандарти. Сьогодні російська влада носиться з заміткою в The New York Times як дурень зі ступою, але не так давно вимагали вжити заходів до журналістів видання, «аж до позбавлення акредитації в Росії». Причиною скандалу стала стаття з посиланням на демографа Алєксжя Ракшу про те, що 70% випадків смерті від коронавіруса COVID-19 в Москві і 80% – в інших регіонах РФ не потрапляють до офіційної статистики через особливості фіксації летальних випадків. Тоді ж в газеті The Financial Times була опублікована стаття про те, що реальна смертність від коронавірусу в Росії на 70% вище офіційної.
Сподіваємося, тепер, коли в струнких рядах The New York Times виявився член «союзу пера і орала», російська влада не вимагатиме позбавлення акредитації іноземних журналістів. А ось акціонерам провідного американського видання і профільним службам варто задуматися.
