Єрусалимська патріархія, вірогідно, вибрала шлях непрямого оголошення про можливість визнання української автокефалії через отця Іринарха (Миткаса) – відомого кожному паломнику до Святої Землі своєю гостинністю, з якою він зустрічає в монастирі Дванадцяти Апостолів у Галілейському Капернаумі.
З останнього інтерв’ю монаха Іринарха, а вірніше з того, що не ввійшло до офіційної версії, можна зробити висновок, що Єрусалимська церква, до якої він належить, не вбачає в питанні української автокефалії еклезіологічної проблеми. Навіть навпаки, протиставляє грецьке бачення російському.
«У Греції на це дивляться інакше, ніж у Росії. У Православній церкві принцип автокефалій – природний. Ось греки – невеликий народ, а при цьому ми давно живемо в п’яти автокефальних церквах: Константинопольській, Елладській, Кіпрській, Александрійській та Єрусалимській. І що, це заважає братерству? Або навіть хорошій взаємодії між церквами? Ні, звичайно. Як є багато єпархій, так чимало і автокефальних церков. Нам що, треба всю церкву перетворити в одну єпархію, щоб мирно жити? Ні, звичайно. Тому, коли мені росіяни або українці говорять, що автокефалія, скажімо, Української церкви – це «неспасительно», то для мене це якесь нове богослов’я. Автокефалія у великій країні або в великий помісної церкви – це природно. А православних українців – у скільки разів їх більше, ніж греків, болгар або сербів?», – зауважив монах Іринарх.
Крім того монах пояснив, що автокефалії Кіпрської та Єрусалимської церков не заважають одному народу, тому тим більше не будуть заважати окремим російським і українським народам.
«Так що уявлення про те, що автокефалії не може бути «ні в якому разі», мені здається чимось диким. А єдність братніх народів? Ми з кіпріотами взагалі один народ, а автокефалії або дві різні держави нам не заважають. Думаю, вони і росіянам з українцями не повинні заважати», – підсумував служитель Єрусалимського патріархату.
Як пояснив в коментарі Духовному фронту України митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко), слова монаха Іринарха можна розуміти, як перший, пробний і неофіційний крок до визнання ПЦУ. «В даному контексті, можна чітко бачити, що до православної еклезіології, церковно-світоглядне бачення російської церкви абсолютно ніяким чином не відноситься, а відповідно лежить виключно тільки в політичній площині», – сказав митрополит Олександр.
Він додав, що з гостинністю брата Іринарха знайомий з 1997 року. «Тоді вперше побував у Галілеї в Капернаумі на Тиверіадському озері в монастирі Дванадцяти Апостолів. З того часу жодного разу не оминали його святу обитель під час численних паломництв до Святої Землі. Завжди усміхнений, завжди привітний і гостинний! Думаю ці слова, що він сказав, а отця Іринарха і його щирість та неупередженість знають всі паломники, відкриють розуміння української автокефалії багатьом. Він знає українську проблему дуже добре і безпосередньо, адже досконало володіє російською мовою і всебічно чув за неї з уст паломників з обох сторін: і тих хто «за», і тих, хто «проти»».
«Не хочу забігати наперед, але думаю, можна задатися питанням: Чи не є дане інтерв’ю голубом з маслиничною гілочкою в неминучому процесі визнання української автокефалії Єрусалимською Церквою (до речі, за словами отця Іринарха однією з п’яти єдинодушних грецьких, і вже останньою в питанні визнання), якого Єрусалимська патріархія випускає руками і устами отця Іринарха, якого знають усі православні паломники на Святу Землю?», – підкреслив митрополит Олександр.
Варто зазначити, що у Росії скоротили це інтерв’ю і обрізали останні питання про автокефалію. Повний текст інтерв’ю доступний на сторінці отця Александра Занемонеця.
