Єрархи РПЦвУ мають усвідомлювати, що справа набагато серйозніша для них, аніж ті істерики, які вони влаштували в етерах медведчуківських медіа.
Про це написала релігієзнавець Тетяна Деркач в своєму блозі у виданні «Главком».
Я хочу ще раз звернути увагу на позицію патріарха Варфоломія щодо актуального канонічного статусу архієреїв УПЦ МП. Вони вчепились за вислів «тимчасово терпимо» і сильно цим маніпулюють, знов зображуючи себе гонимими. Але мова йде про наступне:
«we temporarily tolerate the existence of the Ukrainian hierarchs under Russia, not as local ruling bishops, but merely as titular or residing hierarchs in Ukraine».
«Ми тимчасово терпимо ІСНУВАННЯ українських ієрархів ПІД РОСІЄЮ». Ще раз.
Тимчасово терпиться часткова юрисдикція Російської церкви над Україною. Терпиться ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ІЄРАРХІВ ПІД РОСІЄЮ. І допоки вони ПІД РОСІЄЮ (РПЦ), вони з канонічної точки зору вважаються титулярними. Це їхня ціна перебування в юрисдикції РПЦ.
Тобто:
а) вони – ПІД РОСІЄЮ (що б вони там не писали в своїх статутах і як би собі не вигадували фіктивних статусів незалежності та самостійності);
б) цей статус-кво – ненадовго.
Все інше, в тому числі заява синоду УПЦ МП – це наведення тіні на плетінь та уведення віруючих від реальності в оману. Спроба пограти на їхніх ображених почуттях. Типова маніпуляція. Поставити перед собою як живий щит жінок, дітей та стариків.
Але вони, якщо вони притомні люди, мають усвідомлювати, що справа набагато серйозніша для них, аніж ті всі істерики та фіглярство, які вони влаштували в етерах різних медведчуківських медіа.
Мова – ще раз – йде про те, що паралельна юрисдикція РПЦ в Україні – ТИМЧАСОВЕ ЯВИЩЕ. Ані Онуфрій, ані його паства нікуди не дінуться. Бо зробити їм щось зле, обнулити їх не дозволяє пастирська чутливість та християнське сумління Вселенського патріарха. Але це попередження, що через певний час всім цим людям доведеться робити вибір. І краще з ним не зволікати, і не чекати, поки карета перетвориться на гарбуз. Бо з титулярної юрисдикції об’єднуватись з ПЦУ набагато краще, аніж з розколу, оголошеного Фанаром та іншими помісними церквами. Можу припустити, що цей час терпіння обмежиться періодом визнання ПЦУ.
