«Коли я молюся за військових, розумію, що молюся за всю Україну і за моїх дітей. Якщо їх буде захищати Господь, то Він захищатиме і всіх нас», – у цьому вбачає свою місію військовий священник Костянтин Кузнєцов, про якого Православна Церква України розповіла на сторінці у Facebook.
На думку капелана, священник має бути надійною підтримкою і батьком для військових, духовно і морально піклуватися про українських захисників. Тому, коли в 2014-му почалися воєнні дії, о. Костянтин Кузнєцов не зміг стояти осторонь: спочатку допомагав як волонтер, а згодом вирішив стати капеланом.
До 2019-го року священник служив у 81-ій бригаді у 90-му батальйоні в місті Костянтинівці Донецької області, і дотепер спілкується та дружить з бійцями. Пригадує, що спочатку серед них було чимало нехрещених, а після першого бою приїжджали в церкву і хрестилися. Капелан зізнається, що найважче на війні – це бачити, як молоді хлопці, багато з яких стали йому ніби рідними синами, дивляться смерті в обличчя. Тому на передовій бійцям особливо необхідна духовна підтримка. «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15: 13), – такими словами Спасителя він надихав бійців захищати нашу Батьківщину, а також підтримував і підбадьорював їх ніколи не здаватися.
У сані священника протоієрей Костянтин Кузнєцов, якому нині 41 рік, служить уже 24 роки. Однак у ранньому дитинстві й не мріяв про це. «Я і мій старший брат, ми не були хрещеними з дитинства, але він хрестився у віці 19-ти років, а мене хрестили у віці 12-ти років». Все змінилося тоді, коли хрещеним батьком майбутнього капелана став священник, який звершував над ним Таїнство Хрещення. Через його настанови, з 12-ти років капелан почав пономарювати у вівтарі в храмі, а згодом вирішив, як і хрещений, стати священнослужителем. Тож після закінчення навчання у школі здобував освіту в Духовній Семінарії у Києві.
Зараз все більше часу священник Костянтин Кузнєцов проводить з парафіянами Свято-Стрітенської церкви у Костянтинівці, єдиного храму Православної Церкви України в місті. Як настоятель храму вирішив під час карантину відкрити благодійну їдальню. На кошти жертводавців нужденним роздають обіди двічі на тиждень на церковному подвір’ї та в міському притулку для бездомних. Страви готують небайдужі парафіяни та родина священника, окремим родинам допомагають продуктовими наборами. «Така ідея виникла давно, – розповідає священник. – Впродовж п’яти років мого служіння сюди кожного дня приходять люди, які просять допомоги: хтось продуктами харчування, хтось грошима, речами. Постійно ми надавали допомогу, частіше за все це були продуктові набори. З початку карантину прохань про допомогу стало ще більше, бо люди втратили роботу».
Капелан вірить, що з Божою допомогою Україна неодмінно переможе. «З нами Бог, і ніхто не може бути проти нас!» – стверджує священник і закликає молитися за українських захисників і за справедливий мир для нашої країни.
