Митрополит Російської православної церкви Іов (Тивонюк) помер у Москві від коронавірусу. Про це повідомляє сайт РПЦ.
82-річний єпископ у 1988 році брав участь у підготовці масштабних радянських святкувань тисячоліття хрещення Русі, а на початку дев’яностих років був одним із головних супротивників митрополита Філарета, згодом патріарха Української православної церкви Київського патріархату, передає Главком.
Тивонюк народився 1938 року в Почаєві (це в Тернопільській області, на той момент – територія Польщі). Після школи був послушником у Почаївській лаврі, а потім – у монастирі в Одеській області. Навчався в Київській та Одеській семінаріях, закінчив Московську духовну академію. У 1968 році пострижений у чернецтво, в наступному році висвячений на священника майбутнім патріархом Піменом.
Працював у відділі Відділ зовнішніх церковних зносин РПЦ, був завідувачем його канцелярії. У 1975 році висвячений на єпископа, призначений керівником патріаршими парафіями в США і Канаді. Через рік повернувся до Радянського Союзу, ставши заступником голови Відділу зовнішніх зносин.
У 1989 році був переведений в Україну, на місце митрополита Іоанна, незабаром відлученого від церкви за спробу відновити Українську автокефальну православну церкву. Протидіяв українським єпископам на чолі з митрополитом Філаретом, які прагнули відокремитися від РПЦ. Був одним із організаторів Харківського собору 1992 року, на якому був позбавлений влади в структурі РПЦ митрополит Київський і всієї України Філарет (Денисенко), а на його місце був обраний Володимир (Сабодан). Після цього Філарет створив Українську православну церкву Київського патріархату.
Іов був переведений на посаду вікарія Московської єпархії, через два роки відправлений до Челябінська, а в 2000 році став митрополитом. Іов став шостим митрополитом РПЦ, який помер від наслідків коронавірусної інфекції.
