“Духовний фронт” вже повідомляв, що представники духовенства та віряни різних конфесій, громадські активісти, відомі музиканти та лідери громадської думки, більшість з яких росіяни, оприлюднили відкритого листа зі словами підтримки білоруському народу.
Документ пронизаний несприйняттям авторитаризму та державного насильства, засудженням знущань над людьми, а також закликає владу офіційного Мінська зупинитись. Автори листа порівняли Аляксандра Лукашенка з царем Іродом, а дії білоруських силовиків – з безумствами нацистських окупантів та НКВС. У сучасній Росії, порівняння гітлерівців з радянськими силовиками реально загрожує судовими справами і, щонайменше, штрафом. Але, мабуть, не цього разу.
З часу оприлюднення листа пройшло декілька днів, а реакція адептів “русского міра” виявилась більш ніж скромною, пише “Российский репортер”. Негативна реакція роспатріотів була помічена в одному з блогів газети “Завтра” і на Фейсбук сторінці одного співробітника канала Малофєєва “Царьград”. Офіційні структури РПЦ та Кремль розгублено мовчать.
І дійсно, розгубитись є від чого.
По-перше, лист підписало чимало знаменитих і популярних людей: Борис Гребенщиков, лідер групи Tequilajazz Євгєній Федоров, письменник Денис Драгунскій.
По-друге, автори послання проголосили те, що ще в серпні повинен був заявити предстоятель РПЦ, який натомість в улесливій формі привітав “останнього диктатора Європи” з “перемогою” за виборах. Пізніше патріарх Кіріл (Гундяєв) ще й змістив з посади білоруського екзарха РПЦ митрополита Павла (Пономарьова), який закликав Лукашенка припинити насильство.
Як повідомляє “Российский репортер”, кілька священників РПЦ, які сміливо підписали листа на підтримку народу Білорусі, фактично виконалу функцію свого священноначалія. Протоєреї Андрєй Кордочкін, Алєксій Умінскій, Георгій Мітрофанов, Олег Батов закликають Мінськ припинити репресії і розпочати діалог з громадянським суспільством. Меншість фактично рятує авторитет всієї церкви, керівництво якої майже остаточно асимілювалась з путінським режимом.
Для патріарха Кіріла (Гундяєва) і офіційного Кремля ситуація дійсно виглядає красномовним попередженням. Спроба перетворити РПЦ в “державний департамент православ’я” виявилась безглуздою і безперспективною діяльністю. І сьогодні, коли виникають серйозні питання, що пов’язані з моральним вибором, справжній авторитет завойовують ті, хто своїм особистим прикладом допомагає зробити непростий вибір.
