В Українського народу є духовні питання, які можуть бути поставлені через всенародне опитування.
Про це заявив митрополит Переяславський і Вишневський Православної церкви України Олександр (Драбинко).
«Ми добре розуміємо, і усвідомлюємо, що неможливо за один день до виборів, під час яких вперше в історії України Президент запитає у людей поради з 5 НАДВАЖЛИВИХ питань, додати до них ще щось. Але, це не останні вибори, не останнє всенародне виявлення своєї волі і думки, і не останнє ЗАПИТАННЯ народу до влади!», наголошує владика.
Нагадаємо, 16 жовтня 2020 року президент України Володимир Зеленський озвучив і оприлюднив текст всіх п’яти запитань, які він вирішив винести на загальнонаціональне опитування під час місцевих виборів в Україні 25 жовтня 2020 року.
Та серед запропонованих запитань, на жаль, відсутні запитання на тему релігійних свобод. Відповідно до результатів останніх соцопитувань, 67% українців, в різній мірі, асоціюють себе з православ’ям. Відтак, є всі підстави вважати запропоновану тему важливою для більшості громадян України.
Митрополит Олександр пропонує і настійливо просить додати до переліку питань, серед інших, які можуть (через право прецеденту) бути поставлені через всенародне опитування, наприклад, на наступних чергових чи позачергових виборах (будь-кого чи будь чого), будь-яке з цих п’яти:
1.Чи бажаєте ви, щоб в Україні припинився розбрат і ворожнеча між православними зокрема і віруючими взагалі?
2.Чи бажаєте ви, щоб ті, хто розпалює ворожнечу, в тому числі, вживаючи для того образливу термінологію, були справедливо покарані?
3.Чи бажаєте ви, щоб всі релігії і церкви в Україні співіснували вільно і співпрацювали між собою на благо народу?
4.Чим на вашу думку, мають займатися церкви і релігійні організації: лікувати душі чи отруювати їх «опіумом» ідеологій?
5.Чи мають релігійні діячі, які порушують закони держави, бути покараними, і що робити з чиновниками і політиками, які порушують закони Божі?
Об’єднання Української автокефальної православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату і частини Української православної церкви Московського патріархату у Православну церкву України було історично виправданою і, безумовно, канонічною подією. Внаслідок консолідації православних українців, ПЦУ отримала томос про автокефалію з рук Вселенського патріарха.
Частина «Української православної церкви (Московського патріархату)», яка виявила бажання залишитись у канонічній єдності з Російською православною церквою, фактично гальмує всі подальші діалоги щодо примирення, зближення і бажаного об’єднання з ПЦУ. Не в останню чергу, така модель поведінки продиктована архієреям «УПЦ (МП)» з Москви.
У розрізі зазначеної теми, існує шанс вивчити думку громадян України (як віруючих, так і тих, які не відносять себе до вказаної категорії) щодо наявності права в України на власну самокеровану Церкву.
