Найстаріша дерев’яна церква у стилі мармароської готики діє в Нижній Апші Хустського району на Закарпатті. Її збудували з брусів завдовжки 16 метрів та 60 сантиметрів завширшки. Вимочували в солоній воді в сусідньому Солотвині.
Майстри ставили перший брус. На нього – другий, в якому робили отвір до половини першого, вбивали дерев’яний кілок. Так з’єднували і решту колод. Залишали на рік-півтора, щоб дерево всохлося. Пізніше кілки витягали – церква “сідала”. Лише після того розмальовували стіни, робили іконостас, – розповідає настоятель церкви Святого Миколая Української греко-католицької церкви 50-річний Даніель Тутураш. Служить у парафії з 2011 року. В офіційних джерелах вказано, що храм звели 1561-го.
Три роки тому почав реставрувати. Знімав фанеру, якою церкву було оббито всередині. На одвірку кирилицею, але румунською мовою було витесано: «13 листопада 1471-го на Славу Божого Вседержителя поставили цю церкву під Георгій і Попша». Виходить, на 90 років старіша, ніж вважали.
Отець Даніель припускає, що храм міг бути католицьким, зважаючи на архітектуру. Ці землі були під впливом румунського православ’я. А ім’я, вказане на одвірку, – першого настоятеля храму.
Біля напису, ліворуч, збереглося зображення святого Миколая, покровителя церкви. Праворуч теж був образ, можливо, Василія Великого. Визначити точно не можемо. Одвірок пошкодили. Комуністи намагалися зробити більший вхід – і половину арки обрубали.
До 1946 року церква діяла як греко-католицька парафія. Отця Данеля Попа, який опікувався нею, заслали в Сибір. Храм закрили до 1967-го. Згодом хотіли відкрити музей, але експонатів не знайшлося. Перед закриттям винесли все.
Стіни обшили фанерою, пофарбували в біле і крутили кіно. Через два роки знову закрили. Занедбана будівля простояла до 1991-го, коли її під опіку взяла греко-католицька громада Нижньої Апші, – додає священник.
Джерело: gazeta.ua
