Нещодавно колишній очільник Київського Патріархату Філарет звернувся до українських вірян із посланням, в якому вкотре намагався облити брудом ПЦУ та Вселенського патріарха Варфоломія. Уже у звичній для Філарета манері він робив це у дусі російської пропаганди, цитуючи московських церковників.
На думку Філарета, Помісні Церкви не визнають Томос про автокефалію ПЦУ через те, що тим самим вони визнають «вже не першість честі Константинопольського Патріарха в православ’ї, а його першість влади». Це, за словами Філарета, означатиме «появу своєрідного папства в православ’ї». Тому Філарет вважає, що «будь-яка Православна Церква, якщо вона хоче залишатися православною, не може визнати цей Томос».
Озвучена Філаретом позиція не є новою. В унісон із Філаретом про так звані «папські претензії» неодноразово заявляли представники Російської Церкви. Зокрема, очільник відділу Зовнішньоцерковних відносин РПЦ митрополит Іларіон Алфєєв практично слово в слово повторив Філарета ще у січні 2019 року, майже відразу після отримання Томосу Українською Церквою. У програмі «Церковь і мір» він заявив, що в тексті Томосу «прописаны папистские устремления Константинополя, которые им уже многократно озвучивались, но ни одной Поместной Церковью не признаются».
Як ми вже зазначали, думки і вислови Філарета вже не раз співпадали із московськими церковниками. У даному випадку дивує лише одна деталь. Свою заяву митрополит Іларіон зробив ще у січні 2019 року, маючи при собі роздруковану копію тексту Томосу, тоді коли оригінал Томосу їздив із Філаретом по Україні. Потім як відомо Філарет скаже, що він не був ознайомленим із текстом Томосу, чим вкотре зловить себе на брехні. І наведений нами факт чергове підтвердження цьому.
Адже якщо текст мав Алфєєв, то відповідно його повинен був бачити і сам Філарет. Та й до того майстерність і досвід Філарета ставлять під сумнів той факт, що він не знав тексту Томосу ще у час об’єднавчого процесу. Утім для того аби ознайомитись із текстом та зробити відповідні висновки Філарету необхідно було аж майже два роки!
Коли його «однодумці» за цей час провели низку зустрічей, зробили цілий ряд таких заяв та організували десятки наукових конференцій з цього приводу. Зокрема, на одній із таких конференцій, у березні 2019 року, також було озвучено тезу, що «Поместные Церкви, признавшие томос, не только продемонстрируют свою готовность подчиниться новому папе, но и возьмут на себя ответственность за утверждение и распространение ереси константинопольского папизма в Православии».
З огляду на поважний вік Філарета цілком ймовірно, що він потрошки втрачає пильність. Про це також свідчить і втрачене орієнтування Філарета в часі, що виплаває зі змісту того ж послання. Зокрема Філарет говорить, що Олександрійська та Елладська Церкви визнали ПЦУ у «перші місяці». Хоча таке визнання відбулось лише через 10 місяців після утворення ПЦУ, тому вислів «перші місяці» є некоректним. Утім це також свідчить про те, що Філарет утратив компетентних і освічених помічників, які б могли б йому хоча б відкоригувати дане послання, адже написане воно у розмовній формі, а не у відповідному офіційно-церковному стилі.
Це послання також свідчить і про те, що якщо Філарет і втратив із часом пильність та вірних помічників, то досі не втрачає «московської закалки». А його «однодумці із РПЦ» своїми висловами свідчать, що вони і досі вивчають богослів’я по лекалам радянського часу.
