Попри те, що представники РПЦвУ (так звана УПЦ МП) активно допомагають російським окупаційним силам в Криму, голова юридичного відділу РПЦіУ протоєрей Олександр Бахов піддав критиці поданий у Верховну Раду України законопроєкт про військове капеланство, який передбачає погодження з СБУ кандидатур військових капеланів України, повідомляє «Релігія в Україні» з посиланням на сайт УПЦ (МП).
За задумом авторів законопроєкту, перед прийняттям на роботу капелани повинні пройти погодження з органами СБУ («Центральним управлінням або регіональними органами СБУ, органами військової контррозвідки»). Також прописаний можливий допуск капелана до держтаємниці. Аналогічні вимоги до військових капеланів «резерву», різниця в тому, що вони будуть виконувати обов’язки «на громадських засадах».
«Це невиправдане втручання в задоволення релігійних потреб віруючих. Священнослужитель не має допусків до державної таємниці (адже є певний перелік таких посад, що затверджується спецслужбами). Швидше за все, вони хочуть узгоджувати кандидатів, щоб отримати ручне управління на питання призначення капеланів, — прокоментував „Вістям“ протоєрей Олександр Бахов, глава Синодального юридичного відділу РПЦвУ. — Ті священники, які не подобаються їм з якихось причин, отримають відмову».
Отець Олександр Бахов пояснює: при порушенні зв’язку між священником і його церквою, перший стає де-факто військовослужбовцям, який виконує не то релігійні, не то психологічні функції. «Все одно, що відрізати шматок водопровідної труби і передати її комусь: начебто, і труба, на кшталт, і для води, але найголовнішого-то в ній немає, — образно пояснює він. — І у військовому, і в медичному капеланстві УПЦ завжди звертає увагу: капелан — це священнослужитель, який здійснює духовну опіку в контакті зі своєю церквою. До того ж що робити, якщо за моральними принципами людина не може бути священником? Адже він залишиться „держслужбовцям“, виконуватиме функції». Останньому питанню, до слова, в проекті закону таки приділили увагу. «Материнська» організація може відкликати свого священника — і він втратить право бути капеланом.
Від РПЦвУ служить всього один капелан, заступник голови Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами протоієрей В’ячеслав Яковенко.
У ЗСУ відповідають: «у особистому складі немає віруючих РПЦвУ, тому немає потреби в священниках».
Але в РПЦвУ переконують, що вона найбільша церква, яка налічує 13 тисяч парафій. «Не може не бути наших віруючих: ми-то знаємо, що вони просять благословення перед тим, як йти служити. Молебні просять проводити, — каже протоієрей Олександр Бахов. — Відповідь проста: у них в частинах проходить «анонімна» система голосування. На ділі — шикують особовий склад і ставлять питання: «Ви хочете ходити в „церкву Московського патріархату?“. Ви думаєте, після того, як питання ставиться саме таким чином, багато знайдеться охочих піддатися глузуванням, буллінгу і упередженому ставленню з боку адміністрації?».
Керуючий справами РПЦвУ, митрополит Антоній влітку закликав владу усунути цей дисбаланс, оскільки «мова не про те, що ми захищаємо якісь свої інтереси, а про духовний стан людей, яких призвали в армію». При цьому офіційні представники РПЦвУ не коментують всебічну підтримку, яку єпархії УПЦ (МП) надають російським окупаційним силам в Криму, освячуючи бойову техніку і відпрацьовуючи оптимальну схему служіння священників на бойових позиціях росіян.
Нагадаємо, ми розповідали, як священики РПЦ брали участь у захопленні Криму
РПЦвУ не хоче погоджувати із СБУ кандидатури військових капеланів і мовчить про дії своїх служителів у Криму
