«Слідом за розпадом СРСР завершується глобальне лідерство США», – такий тезис російського економіста та політика Сєргєя Глазьєва став одним із основних в його авторській статті під назвою «Духовність – категорія економічна», що опублікована у газеті «Военно-промышленный курьер».
У своїй публікації академік розкриває суть імперських великоросійських планів Кремля, який не полишає сподівань стати головним геополітичним гравцем у світі.
В розрізі сказаного, економіст Глазьєв поринув у фантазії, наклавши їх на термінологію економіки і підсиливши спотвореними історичними знаннями.
Сєргєй Глазьєв всерйоз озвучив свою, нічим не обґрунтовану віру в завершення глобального лідерства Штатів, і задає питання: «А як в цих умовах вчинить Росія».
Першим важливим кроком, кремлівський ідеолог «русского міра» називає возз’єднання економічного і гуманітарного простору народів, пов’язаних з Росією спільною історичною долею.
Без цього, на думку академіка, Росія не зможе виконувати функцію головного локомотиву євразійської інтеграції. Втім, як він вважає, цього не достатньо. Потрібно налагодити доброзичливе сприйняття спільного історичного минулого.
Після цього, він із завзяттям розповідає, що вороги Росії століттями «вигадували» історичні міфи, які принижували роль російського народу в історії людства.
Глазьєв наголошує, що у XVIII столітті відбулась ідеологічна диверсія, яка створила комплекс неповноцінності у росіян, і полягала в тотальному знищенні древньоруських літописів і пам’яток культури, яке було завершене спаленням Москви у 1812 році.
Водночас, академік не потрудився розповісти, хто ж саме проводив тотальне нищення літописів. Можливо тому, що винними в цьому можуть виявитись самі ж росіяни тих епох?
Втім, на цьому ідеолог «русского міра» не спинився. Він із завзяттям розповідає про ретельну працю французьких «псевдоісториків», в результаті якої з’явився міф про походження російської державності від татаро-монгольського іга. Суть цієї «диверсії», як вважає Глазьєв, став образ рабського російського народу, який звик до деспотії, від якої його звільнили більшовики.
Академіка, вочевидь, мало бентежить напис на шоломі російського святого і, багато в чому, ідеологічної для Росії постаті Алєксандра Нєвського. Відомо, що шолом зберігається в Збройовій палаті Московського кремля, а на ньому недвозначний напис «Обрадуй правовірних обіцянкою допомоги Аллаха та якнайшвидшої перемоги». Це схоже на те, якби якийсь російський генерал у наші дні почепив би на себе шеврон з написом «Слава Україні».
Варто відзначити, що цей аят дуже популярний серед мусульман. А сам цей факт дещо розходиться з твердженнями Глазьєва, але він воліє цього не помічати.
Глазьєв визнає, що з такою історичною реальністю важко утвердити ідейне лідерство Росії, яке вона, як випливає з дивних вірувань академіка, і так демонструє протягом останніх десятиліть. Відтак, всі незручні історичні знання потрібно викорінити із свідомості росіян, яку варто наповнити гордістю за героїчне минуле (можем повторить – ред.).
Кремлівський пропагандист підкреслив все сказане, заявивши, що при збереженні поточного світогляду та існуючих версій походження російської державності, «русскій мір» матиме в своїй основі дикунів, яких виховували варяги, войовничі монголи, а також легендарні укри з героїчними турками. І якраз оцей його тезис має найбільше спільних рис з правдою.
Єдине що не зрозуміло, так це яким чином висока духовність Росії має підняти її на перші щаблі прогресу? Особливо важко це уявити стає після вивчення елементарних цифр.
Бездуховні, загниваючі Сполучені Штати Америки, чиє «лідерство спливає», дали світові понад 350 лауреатів Нобелівської премії. Не менш загниваюча Франція – близько 60. А високодуховна Росія, за всю історію, спромоглась хіба що на 20.
Можна довго тішитись над недолугими спробами роспропагандистів роздувати власну значимість та зазіхання на світове панування. Але не варто забувати, що вони пронизані прихованими закликами до поневолення народів «спільної історичної долі». Наївно вважати, що реалізувати ідеї Глазьєва Росія зможе реалізувати не піднявши триколор над Києвом. А серйозність своїх намірів РФ щоденно демонструє в Криму і в східних областях України.
Принагідно нагадаємо, що Сєргєй Юрьєвіч Глазьєв (рос. Сергей Юрьевич Глазьев) – російський економіст та політик, уродженець Запоріжжя. Радник президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції (з 30 липня 2012 року).
Глазьєв підозрюваний у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку. Позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року.
Фото: uk.wikipedia.org
На початку червня 2014 Сергій Глазьєв запропонував завдати з боку Росії превентивного удару по українській армії — «щоб не дати їй зміцніти». В 2015 Путін доручив раднику Глазьєву займатися «економічною частиною» агресивно-анексійного проекту «Новоросія».
У вересні 2015 року Глазьєв був включений до санкційного списку (номер 117 у списку) запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію.
В серпні 2016 року Генеральна прокуратура України пред’явила аудіозаписи телефонних розмов, які доводять, що радник президента Росії Сергій Глазьєв і екс-депутат Костянтин Затулін в подіях 2014 року мали безпосереднє відношення до анексії Криму, а також організації антидержавних заворушень в Харкові та в Одесі.
