Тема «гонінь на православних» вже давно стала для прихильників «русского міра» однією з улюблених. Архієреї, представники РПЦ, підконтрольні їй інформаційні видання досить часто оперують вказаною термінологією, коли описують події релігійного життя у вигідному для себе ракурсі.
Об’єднання православних конфесій України в канонічну Православну церкву Україні одразу ж було оголошене російськими православними патріотами «війною проти канонічного православ’я». Карантинні обмеження на початку епідемії коронавірусу – теж прояв «гонінь безбожної влади». Обмеження хорового співу в храмах Каліфорнії оголошено дискримінацією і лицемірством. В буддистських державах М’янма, Лаос, В’єтнам, згідно заяв представників РПЦ, християни перебувають під постійними утисками.
Але щойно почались затримання і арешти православних священників в Білорусі, як всі архієреї РПЦ «дружно відвернулись» і не поспішають встати на захист своїх возлюблених братів у Христі.
«Credo press» публікує оприлюднені білоруською групою «Христианское видение» звернення на захист двох священників Білоруського екзархату Російської православної церкви Уладзіміра Дробишевскього і Аляксандра Богдана.
Протоєрей Уладзімір Дробишевський був засуджений до адміністративного арешту за проведення у місті Гомель одиночного пікетування з плакатом «Спынiце гвалт».
Священнику Аляксандру Богдану, в свою чергу, судом було винесено адміністративне попередження за покладання квітів біля воєнно-історичного музею імені Багратіона в місті Волковиск. У такий спосіб священник вшанував пам’ять трагічно померлого директора вказаного музею Константіна Шишмакова.
В групі «Христианское видение» переконують, що священники не порушували громадський порядок, не створювали загрози державній безпеці, здоров’ю населення, не порушували прав і свобод інших громадян, не закликали до насильства і безпорядків. В їхніх діях не було складу правопорушення, а тому накладені адміністративні покарання є необґрунтованими.
Бачимо, що в Республіці Білорусь знаходяться сміливці, які не бояться говорити про неправомірне переслідування священників. Натомість РПЦ своїм мовчанням демонструє підтримку дій силовиків і влади в Білорусі.
То чи варто після цього серйозно ставитись до будь-яких заяв про «гоніння», що лунатимуть з вуст представників РПЦ? Питання риторичне.
Регулярно розповідаючи про «гоніння на церкву» в Україні та світі, РПЦ мовчить з приводу затримань своїх же священників в Білорусі
