У 2018 року постановою Верховної Ради України було затверджено відзначення на державному рівні у другу неділя вересня Дня вшанування пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.
12 вересня, у селищі Сонячне Волноваського району на Донеччині відбулась акція вшанування пам’яті українців, які зазнали примусового переселення з рідних земель після Другої світової війни, передає Укрінформ із посиланням на Донецьку ОДА.
На Донеччині вшанували пам’ять українців-жертв примусової депортації. Світлина: dn.gov.ua
У День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках відбулися зустрічі зі свідками тих подій, показ фільму «Евакуйовані назавжди», а також майстер-класи народних промислів.
У режимі відеозв’язку до заходу долучилися польська журналістка і публіцист Ізабелла Хруслінська та голова об’єднання українців у Польщі Петро Тима.
В ОДА нагадали, що в 1951 році до села Сонячне із Закерзоння було примусово переселено 115 сімей – 528 осіб. На Донеччині вшанували пам’ять українців-жертв примусової депортації. Світлина: dn.gov.ua
На Львівщині заходи з нагоди Дня вшанування пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках відбулися у неділю.
Про це повідомив Укрінформ з посиланням на Львівську ОДА.
Скорботні заходи відбулись у с. Сокільники. Присутні представники влади та громадськості, Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» та усі небайдужі поклали квіти до пам’ятника «Без вини покараним» та запалили лампадки.
Також відбувся молебень та пам’ятне віче.
«Угода між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя. Це було вигнання. Етнічні чистки супроводжувалися політичними репресіями, масовим терором, спаленням багатьох українських сіл та жорстокими вбивствами безневинних. Сподіваюсь, що спільними зусиллями ми досягнемо того, що на найвищому законодавчому рівні ця трагічна сторінка нашої історії отримає об’єктивну політичну і правову оцінку як депортація за етнічною ознакою», – сказав під час урочистостей голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа. Львівщина вшанувала пам’ять примусово виселених українців з території Закерзоння. Світлина: loda.gov.ua
Близько 700 тисяч українців примусово позасудово переселили у 1944–1951 роках. Це жорстоко здійснили комуністичні режими СРСР і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. Тисячі безневинних чоловіків, жінок і дітей були зібрані у визначених місцях, кинуті в переповнені вантажні вагони, що призначалися для перевезення худоби.
Процес депортації українців у 1944-1951 роках мав форму військових операцій проти мирного населення, супроводжувався грубим порушенням основоположних прав і свобод людини і громадянина, повною забороною повернення на рідні землі, вилученням майна, безальтернативним закріпленням за новими місцями поселення, залишати які було заборонено, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав, що призвело до руйнування української культурної та історичної спадщини, поставило під загрозу знищення низку етнографічних груп українського народу. Депортація мала на меті призупинення тисячолітнього існування найзахіднішої гілки українства.
