«Вікіпедія» входить у четвірку найпопулярніших сайтів в Україні, поступаючись лише Google, YouTube і Facebook. З поміж усіх 300 мовних розділів на сайті – україномовна «Вікіпедія» є 18-ю за популярністю. Утім, більшість українців все ж читають російськомовну «Вікіпедію», де інформація може кардинально відрізнятися, особливо та, що стосується війни на Донбасі чи окупації Криму, зазначає «Радіо Свобода» у своєму матеріалі.
З території України російськомовну «Вікіпедію» лише за липень переглянули близько 97 мільйонів разів, в той час як українську лише 32 мільйони – тобто втричі менше. При цьому відвідувати російський розділ сайту можна навіть за замовчуванням. До прикладу, інтернет-пошуковик видаватиме статті російськомовної «Вікіпедії» вище, аніж україномовної, якщо ваш браузер налаштований на російську, або ви вводите нею запит.
До того ж припущення, що статті на «Вікіпедії» однакові і їхній вміст не змінюється при перемиканні з мови на мову, – помилкове. Адже кожен мовний розділ сайту формується окремо, має свої правила та дописувачів.
Загалом стати автором будь-якого розділу «Вікіпедії» може кожен охочий. Утім, щоб стаття з’явилася на сайті, одного бажання недостатньо. Інформація, яку ви хочете оприлюднити, має відповідати конкретним правилам: мати перевірені джерела, критерії значущості тощо.
«При цьому перевага завжди надається тій мові джерел, якою є написаний цей розділ», – розповідає історик та вікіпедист із 11-річним стажем Сергій Петров. Тобто для російськомовної «Вікіпедії» пріоритетними будуть російські медіа, а для україномовної – українські.
Система всередині сайту побудована так, що будь-які дискусійні моменти обговорюються спільнотою «Вікіпедії» – активними дописувачами, серед яких є патрульні або ж адміністратори, які можуть блокувати недобросовісних користувачів або видаляти спірні тези.
Однак історично склалося, що в україномовну «Вікіпедію» здебільшого дописують українці, а в російськомовну – росіяни, або ж мешканці колишніх радянських республік, у яких бачення одних і тих же історичних подій може бути різним.
До прикладу, в українській «Вікіпедії» вторгнення Росії до Криму називається «Анексією Криму», а в російській «Присоединение Крыма». Теоретично українські вікіпедисти можуть виправити цю статтю, але на практиці зробити це не виходить.
«Ми не можемо оскаржити їхні дописи. Наприклад, вони проголосували за те, щоб писати «на Украине», тому що це є нормою російської мови в Росії. Дописувачів із російської «Вікіпедії», які вважають, що так правильно, більшість. І просто тому, що їх більшість, ми не можемо це змінити», – розповідає Петров і каже, що активних дописувачів до російськомовної «Вікіпедії» щонайменше утричі більше, ніж до україномовної.
Адміністратор української «Вікіпедії» Назар Токар вважає, що російськомовну версію краще взагалі не читати, адже вона не є об’єктивною.
«У російській «Вікіпедії» дуже потужний адмінкорпус. Там є люди, які отримують гроші від держави, там є державна установа, яка цим займається, звісно, не офіційна, тому що, згідно з правилами, це заборонено», – каже Токар.
За правилами, усі дописувачі «Вікіпедії» – це волонтери, які за написання статей грошей не отримують. Однак платне співробітництво можливе, якщо вказувати замовника матеріалу. До того ж до такого матеріалу більше уваги, а сама стаття має бути збалансована і не рекламна, інакше буде видалена або переписана.
«Вікіпедія» – один із основних інформаційних аспектів, на які держава б мала звертати увагу. Тому що йде мова про інтереси держави. Державна політика України повинна бути спрямована на те, щоб популяризувати, пояснювати, що таке «Вікіпедія», як вона працює», – каже Токар.
Одним зі способів популяризації конкретних тем є тижневики чи місячники в українській «Вікіпедії», які організовує ГО «Вікімедіа Україна», офіційне регіональне відділення Фонду «Вікімедіа», що підтримує «Вікіпедію».
«Тенденція останнього часу в тому, що на території України російська «Вікіпедія» поступово зменшує свою популярність у порівнянні з українською (хоча залишається більш популярною). Скажімо, за останні чотири роки частка російської «Вікіпедії» в Україні впала із 61% до 53%, тоді як українська «Вікіпедія» показала схоже зростання», – розповіли Радіо Свобода у ГО «Вікімедіа».
Боротися з російською пропагандою поза межами офіційного представництва «Вікіпедії» в Україні вирішили Роман Мельник та Богдан Дубильовський. Для цього вони створили свою громадську організацію «Українська Вікіпедія» та акаунт на патреоні (сайт для благодійних пожертв) «Вікіпатруль».
«Вікіпатруль – це боротьба з російською пропагандою, але також це дипломатична робота, тому що наша «Вікімедіа» працює лише в українському полі. Ми ж, навпаки, виходимо на інші «Вікіпедії», – розповідає Роман Мельник.
«Ми доносимо інформацію про українські смисли, події, перекладаємо на основні мови світу, таким чином формуємо смислове поле і закидаємо український порядок денний у світові держави», – додає Богдан Дубильовський у коментарі Радіо Свобода.
За їхніми словами, акаунт на патреоні та збір коштів необхідний, зокрема, для залучення перекладачів і покривання інших витрат авторів схожих статей. Кажуть, що в їхній команді зібралося вже близько 30 однодумців.
Утім, діяльність Мельника та Дубильовського в ГО «Вікімедіа Україна» не підтримують. В організації кажуть, що акаунти хлопців були довічно заблоковані в усіх розділах «Вікіпедії» через систематичні порушення правил спільноти.
Крім цього, Мельник та Дубильовський є засновниками комерційного агентства, що допомагає просувати у «Вікіпедії» матеріали про бізнесменів, компанії чи політиків. За словами офіційного представництва «Вікіпедії» в Україні, такі статті оприлюднювалися всупереч правилам.
Самі ж Мельник та Дубильовський розповідають, що низка редакторів «Вікіпедії» систематично порушують правила щодо написання платних матеріалів, натомість вони про свою комерційну діяльність говорили публічно, тож вважають, що ГО «Вікімедіа» ставиться до них упереджено.
