Улюблений коментатор російських пропагандистських видань Сергій Бєлашко написав свою першу статтю для медведчуковського сайту ZIK. У матеріалі під назвою “Епіфаній стає легкою здобиччю Філарета і Порошенка” український “експерт” представив власну інтерпретацію кремлівських “тємників” про ПЦУ і скандал з перетворенням собору Святої Софії на мечеть.
Хто такий Сергій Бєлашко?
Украина.ру, Lenta.ru і РИА “Новости”, яким він охоче роздає коментарі, називають його “известный украинский политолог”. А в Україні експерт фігурує в базі Тексти.org.ua як “псевдосоціолог та прихований піарник”.
Часто Сергія Бєлашка представляють як “директора Агентства соціальних комунікації”. Тексти.org.ua з’ясували, що соцопитування агентства з’являються “тільки під час виборчих кампаній, при цьому їхні дані суттєво відрізняються від результатів виборів”, а директор “часто коментував новини чи опитування у вигідному для комуністів ключі”.
Але ще частіше Бєлашко коментує новини у вигідному Кремлю ключі, особливо що стосується релігійних питань в Україні.
Лише декілька прикладів:
У грудні 2018 він заявив, що “воєнний стан введено для обмеження прав УПЦ МП і її прихожан” і що “напередодні “об’єднавчого собору” тиснули на священиків УПЦ і навіть насильно викрадали їх”.
Після отримання Томосу Бєлашко розказував, що адміністрація тодішнього президента Петра Порошенка проводить “пілотні захоплення храмів УПЦ МП в різних регіонах України”.
Закон про право релігійної громади міняти конфесійну підлеглість він назвав “церковним рейдерством”.
А рік тому заявив, що “Константинопольський патріарх Варфоломій ніколи не мав великого впливу в православному світі” і натякнув, що Всесветійший патріарх діє заодно з однодумцями з США “в особі співробітників профільних відомств”. А ті, у свою чергу, “використовували його для тиску на православні країни – Грецію, Сербію, Болгарію та Росію”.
У 2019 році Бєлашко долучався до кампанії з підтримки УПЦ Київського патріархату у конфлікті з новоствореною Православною церквою України. За інформацією “Духовного фронту України” 13 листопада 2019 у приміщенні видання “Голос.ua” що належить дружині головного комуніста Петра Симоненка Оксані Ващенко, відбулася прес-конференція “Ліквідація УПЦ КП: чи заберуть в України Томос на фоні церковного конфлікту?”, серед учасників якої були Сергій Бєлашко, юрист Ростислав Кравець (відомий своїми нападками на екс-главу НБУ Валерію Гонтарєву та адвокат скандального екс-глави Фіскальної служби Романа Насірова) та політолог Руслан Бізяєв (також частий гість проросійських ЗМІ, де просуває типові тези про “зовнішнє управління” України, “партію війни” тощо)”.
На думку Бєлашка “розкольниками так званої Православної церкви України (ПЦУ) знищується розкольницька УПЦ КП”. І для того, щоб ПЦУ претендувати на легітимність, “їй потрібно, продовжуючи нападки на УПЦ МП, повністю зачистити УПЦ КП, нейтралізувавши прихильників Філарета. Або залучити їх на свою сторону”. “Експерт” заявив, що “без підтримки держави, спецслужб і МВС вся “помісна церква” згине, як роса на сонці”, тому з Києва нібито спущена нова рознарядка для поліцейських і працівників СБУ – тісніше співпрацювати в підтримці ПЦУ.
Але повернемось до статті на сайті ZIK.
“Епіфаній (Сергій Думенко), який багато в чому випадково очолив ПЦУ…”
Давайте згадаємо як було насправді.
До свого обрання ПЦУ митрополит Епіфаній 5 років був заступником патріарха Філарета. У жовтні 2013 року його було обрано намісником патріарха Філарета. У 34 роки митрополит, який усього за чотири роки до цього був висвячений на єпископа, став фактично другою людиною у церкві.
На Об’єднавчому Соборі “митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній переміг у другому турі таємного голосування на посаду предстоятеля Православної церкви України після того, як свою кандидатуру зняв митрополит Луцький і Волинський Михаїл”, – повідомив 15 грудня 2018 року ZIK з посиланням на “Українську правду”.
Сайт розкрив і інші деталі того доленосного дня: “Після першого туру голосування підтримку майже порівну поділили між собою митрополити Михаїл, Симеон та Епіфаній”. “І тут позиція групи Філарета стала ключовою. Як розповів УП один із присутніх на Соборі, волинського владику “вмовили” зняти свою кандидатуру. Підтримувати ж вихідця із Московського патріархату архієреї КП не мали ні найменшого наміру. Епіфаній переміг з відривом у майже 20 голосів”, – йдеться у публікації.
Ось така череда “випадковостей”.
“З цим і пов’язані чутки, що посилюються, про швидку зміну Епіфанія на колишнього митрополита Вінницького УПЦ Симеона, який пішов у Розкол“.
Місяць тому проросійські сайти розганяли зовсім інші чутки про митрополита Вінницького і Барського канонічної ПЦУ Симеона – що нібито він при смерті й митрополит Олександр (Драбинко) хоче “успадкувати” його єпархію.
Але зараз Його Високопреосвященство зайнятий зовсім іншими справами – спростовує фейки, які кремлівська пропаганда розповсюджує про його єпархію, зокрема в грецьких сайтах, і бореться з місцевою владою і МП-шниками, які порушують права парафії, що вирішили приєднатися до Помісної Православної Церкви України. Лише у Вінницькій області таких громад майже сто.
Прочитайте текст Вінницької єпархії ПЦУ у відповідь на статтю, яка з’явилося на одному з грецьких православних сайтів. В ній розповідається про події на парафії с. Лука-Мелешківська Вінницько-Барської єпархії, де впродовж півтора року триває суперечка між вірянами УПЦ Московського патріархату та Православної Церкви України. До фізичного протистояння з вірянами ПЦУ прихильники Московського патріархату залучали професійних спортсменів, а також представників криміналітету. Настоятелі парафій оголошували людей, які виступали за приєднання до ПЦУ, «невіруючими», «безбожниками», «сатанистами», «націоналістами» і тому подібне. Нерідко священники погрожували їм онкологічними хворобами, смертю, проклинали їх та їхніх дітей.
Через особисту прихильність до УПЦ МП керівника обласної поліції, його підлеглі, як правило, поблажливо ставилися до усіх протизаконних дій представників Московського патріархату. Зокрема, поліція «не помітила», як прибічники УПЦ МП 16 березня 2019 року виламали двері храму, будівля якого є пам’яткою архітектури і охороняється Законом.
У статті є ще багато фактів, які протирічать «картинці», яку Бєлашко створює на догоду Кремлю.
“Недавня зміна статусу собору Святої Софії в Стамбулі (колишнього Патріаршого собору в колишньому Константинополі) показало, що і статус Фанару там більше нагадує гетто на пташиних правах, а не повноцінний Патріархат“
Тут Бєлашко просто представив власну інтерпретацію кремлівського “тємника”.
Як нещодавно “Духовний фронт України” повідомляв, Путін і Ердоган в питанні перетворення Святої Софії є союзниками. Коаліція між РФ, РПЦ і Туреччиною направлена лише на дискредитацію Вселенського патріарха Варфоломія.
Якщо в Греції перетворення Святої Софії сприймають як своєрідний виклик історії і християнству, то в РПЦ його розглядають як один із стратегічних моментів для реваншу у Православному світі, і як чергову спробу перехопити першість у ньому.
Наприкінці червня Київський міжнародний інститут соціології провів опитування: кого з нинішніх предстоятелів ви б хотіли б бачити на чолі об’єднаної Церкви.
65,7% українців, які визначились з вибором, заявили, що у разі об’єднання Православної Церкви України і Української Православної Церкви Московського Патріархату, вони бачать предстоятелем об’єднаної Церкви Епіфанія, а Онуфрія – вдвічі менше – 31,4%.
Крім цього, респондентів запитували, як вони ставляться до основних Церков України. Серед усіх опитаних респондентів позитивно до Православної Церкви України ставляться 42,4%, негативно – 10,3%, нейтрально – 37,2%.
До Української Православної Церкви Московського Патріархату позитивно ставляться 23% респондентів, негативно – 31,6%.
Такі результати розбивають в прах заяви псевдосоціолога Бєлашка про «невдалого» митрополита і “залишеного без союзників” Епіфанія.
