Путін постійно застерігає від зазіхань на історичну правду. І постійно сам на неї зазіхає. У 2020-му його втручання в минуле вийшло на новий рівень, який раніше дозволяв собі хіба що Cталін. Путін переписує перебіг Другої світової війни, а більшовицький геноцид перекладає на інші народи.
«Свого часу російський історик Ключевський казав, що «Російськоє правітєльство, как обратноє провіденіє, питаєтся улучшить не настоящєє, а прошлоє», — зазначив історик Олександр Палій.
Російська влада завжди переписувала власну історію, ще починаючи із Івана Грозного. Здебільшого це робилося, щоб обґрунтувати зазіхання на сусідні країни чи претензії на супердержавний статус. А Сталін зазіхнув на минуле, щоб звинуватити інших у власних злочинах. Наприклад, під час Нюрнберзького трибуналу спробував повісити на нацистів Катинський злочин — розстріл десятків тисяч польських офіцерів у 1940-му. Це йому не вдалося.
«Ось те саме робить сьогодні Росія. Тільки робить це ще більш нахраписто й абсолютно не дотично до історичної реальності. Це, по суті, спроба повністю переписати історію. Це беруть фактично гумку й витирають факти, які були реальні, намагаються замінити», — пояснив Палій.
Путіну раптом закортіло повісити на когось злочини сталінізму. Почав він із Сандармоху — розстрільного полігону в Карелії. Там убили щонайменше 15 тисяч людей, зокрема й цвіт тогочасної української культури. Після вторгнення РФ до України війна на історичному фронті посилилась. Спочатку Кремль спробував закрити роти тим, хто говорив незручну правду — правозахисникам та історикам.
«На них почалися реальні нагінки. Вони були оголошені іноземним агентом у Росії, на них були накладені великі штрафи за начебто якісь правопорушення. І одночасно багато співробітників „Меморіалу“ зазнають нагінок. Ось Юрій Дмитрієв, історик, дослідник, він очолював і зараз зберігає цю посаду, перебуваючи в тюрмі, очолював Петрозаводське товариство „Меморіал“. Проти нього була сфабрикована справа. При чому дуже така неприємна справа. Його звинуватили в педофілії», — розповіла історикиня Оксана Юркова.
Фальшиві й при цьому ганебні звинувачення — типова енкаведистська практика. Жертв великого терору 30-х років змушували зізнаватись у злісному шкідництві, тероризмі та шпигунстві на всі ворожі розвідки одночасно. В останні десятиліття СРСР дисидентів засуджували за ще більш принизливими побутовими статтями. Так, В’ячеслава Чорновола вчетверте кинули до таборів у сфабрикованій справі зґвалтування. А от Путіну більше до вподоби педофілія.
«Це стаття, яка ганьбить його самого, за цією статтею дуже мало виправдальних вироків. І таким чином, підважуючи його самого, почали підважувати й ті дослідження, які він проводив», — пояснила Юркова.
Саме цим звинуваченням російська Феміда таврує найбільш послідовних своїх противників. Робить це системно й не зупиняється ні перед чим.
«У тій самій Карелії, в Медвежегорську існує такий краєзнавчий музей. Його очолював Сергій Колтирін. У 18-му році його так само звинуватили в педофілії. І людина, яка так само опікувалася Сандармохом, намагалася вшановували пам’ять жертв Біломорсько-Балтійського каналу, була в тюрмі. І на початку квітня цього року він помер», — нагадала Юркова.
Але придушення опору — не мета, а засіб. Справжня мета — переписування історії.
«Це випробувана тактика справді ще з кінця 20-30 років, коли намагаються звинуватити не сталінський режим, не комуністичний режим, а знайти інших винуватих», — додала Юркова.
Путін знову пішов шляхом Сталіна. Він вирішив знайти когось, на кого можна було б повісити злочини більшовизму. І знайшов — Фінляндію, яку звинуватив, не більше й не менше, у геноциді радянського народу.
У 2019-му кремлівські ЗМІ різко змінили спосіб подачі інформації щодо Сандармоху. В інфопростір почали вкидати найдикіші версії: ніяких концтаборів у СРСР не було. І масових розстрілів теж. Залишилося питання масових поховань. Вони нікуди не ділись: один Юрій Дмитірєв знайшов у Сандармоху більш ніж 200 братських могил розстріляних людей. Тоді до справи взялися «правильні» археологи — як у цивільному, так і при погонах. «Правильні» археологи знайшли «правильні» докази фінського геноциду. Не дуже переконливі, але не біда.
«З того, що я бачила, то це дуже такі маленькі знахідки, і здебільшого вони нічого не показують», — наголосила Юркова.
Достовірність доказів нікого вже не турбує. Інформаційна бомба вибухнула, а на її підтвердження викотили важку артилерію: закриті архіви ФСБ. Які ніхто не бачить і перевірити не зможе. Це все повна маячня, кажуть історики. Радянські полонені справді гинули в таборах, але не в Сандармоху, й у землю їх живцем не закопували.
«Забувається, що Фінляндія давно вже відкрила свої архіви, де чітко, за іменами назвала 19 тисяч радянських військовополонених, які справді загинули в концтаборах, перебуваючи на території Фінляндії. Встановлені імена їх поховань, тобто жодних секретів тут немає. І ось тут раптом виникає така дика теорія, що в якомусь лісі, дуже далеко від території розташування всіх цих таборів, начебто знаходиться місце цього поховання», — нагадала Юркова.
Російські комітетники вочевидь зрозуміли, що набовкали зайвого й видалили повідомлення про геноцид і закопаних полонених зі свого сайту. Але це вже деталі — черговий фейк на виправдання Сталіна було закинуто.
«Фіни не ображені, а обурені цією ситуацією. Тому що всі матеріали викладені, давно передані Російській Федерації. Але росіяни, як завжди, починають грати свою гру», — додала Юркова.
Путін готовий іти на будь-які дипломатичні конфлікти заради власних історичних фейків і приховування злочинів Сталіна. А який же злочин стоїть за перенесенням дати закінчення Другої світової?
Путінське переписування історії Другої світової пройшло майже непоміченим. Його відсунули в тінь більш нагальні проблеми. Політологи ліниво обговорювали, що це зовнішньополітичний кивок у бік Китаю. Адже саме 3 вересня там відзначають день перемоги у війні спротиву японській агресії. Аж доки не спалахнув скандал. Рада Федерації Росії, яка завжди була слухняним знаряддям Кремля, ледве не стала дибки. На останньому етапі затвердження путінських історичних новацій сенатор від Осетії виступив проти.
Сенатор нагадав про жахливу трагедію, яка сталася в розпал Другої чеченської війни. Війни, на хвилі якої Путін прийшов до влади. Тоді загін чеченських бойовиків захопив школу з дітьми і вчителями — всього більше тисячі осіб. Вимагали переговорів і виведення російських військ з Ічкерії. Але в школі раптом пролунав вибух, силовики пішли на штурм і сталася кривава трагедія. Путін використав цей теракт для узурпації влади. Під виглядом антитерористичних заходів він заборонив вибори губернаторів і почав призначати їх сам. А також консолідував суспільство пафосними обіцянками убивати терористів.
Слідство щодо того, хто винен у загибелі дітей розпочалось одразу, й триває вже 15 років. Ось як це пояснює журналістка Олена Мілашина. Вона висвітлювала події в Беслані під час теракту й провела низку журналістських розслідувань трагедії.
«Слідство йде і мовчить. Точніше не йде, а не закривається, вони не можуть його закінчити, тому що тоді вони бояться, що потерпілі отримають доступ до матеріалів справи й побачать саму страшну державну таємницю», — пояснила Мілашина.
Чільному організатору Великого терору 30-х років, генеральному прокурору СРСР Андрію Вишинському приписують таку фразу: «Головне під час слідства — не вийти на самих себе». Кремль у справі Беслану саме це і зробив. Головною версією трагедії було те, що терористи підірвали вибухівку у спортзалі, де тримали заручників, після чого спецпризначенці пішли на штурм. Але російське слідство дійшло іншого висновку.
«Школу насправді підірвали не ізсередини, не терористи, не бомби терористів вибухнули у спортзалі, а школа була обстріляна ззовні, з гранатометів та вогнеметів. Це й спричинило вибухи всередині», — зазначила Мілашина.
У цьому ключі стає зрозуміло, що винуватцем загибелі бесланських дітей є не чеченські терористи, а той, хто дав наказ обстріляти школу, повну заручників, тобто Путін або його найближче оточення. І це не конспірологічна версія, а офіційний висновок суду. Тільки не російського, а Європейського з прав людини. Туди подали заяву матері Беслана, коли втратили надію дочекатися результатів російського слідства.
Суд зобов’язав Кремль виплатити родичам жертв 3 мільйони євро. Але путін своїх помилок не визнав і не визнає. А народ правди не вимагав. Тепер нагадування про дітей Беслана Кремль сприймає як ворожу пропаганду. Тому відповідь на запитання осетинського сенатора про 3 вересня дуже проста. ЗМІ просто більше не будуть говорити про трагедію. А день пам’яті стає суцільним святом. Це вже зрозуміла співголова комітету Матері Беслана Анета Гадієва.
Як і у випадку із Сандармохом, Путін просто переписав історію й сховав злочин за черговим нагадуванням про дідів, які воювали, і ще одним днем перемоги. Про це вже відверто говорять провладні історики.
У червні 2020-го Путін нарешті опублікував свою обіцяну історичну статтю. І його бачення Другої світової моторошно нагадує сталінське, а то й орвеллівське. За Путіним, в агресії винні самі жертви, Мюнхенський пакт західних демократій із Гітлером — зло, а пакт Молотова-Ріббентропа — добро. Окупація країн Балтії й західної України — добровільна, а загарбання половини світу — це визволення. Але, як завжди у Кремлі, історичні провокації — це тільки прикриття для справжньої цілі.
«Президент Російської Федерації Володимир Путін із захопленням говорить про підсумки ялтинської та інших конференцій, під час яких переможці у Другій світовій війні фактично розділяли світ. Вирішували, де буде сфера впливу західних демократій, а де — Радянського Союзу. А потім нагадує про свою ініціативу щодо проведення саміту 5-ти постійних членів ради безпеки ООН», — зазначив публіцист Віталій Портников.
Путін на повному серйозі пропонує Заходу новий переділ світу. Як це робив Сталін із Гітлером у 39-му, чи з союзниками у 45-му. Тільки тепер першою жертвою нового світопорядку маємо стати ми.
«Путіну потрібна не історія. Йому потрібна Україна. І він широким жестом у цій статті по суті пропонує розділити Україну між Росією й західними країнами. І хай це здається божевіллям, але чи не є божевіллям все те, що відбувається на українській землі з 2014 року? Крим, Донбас, диверсії, дестабілізація, брехня», — додав Портников.
І дуже характерна деталь: російські журналісти знайшли у Владивостоку правнучку генерала Кузьми Дерев’янка. Але та попросила не розкривати її імені, бо в неї та її родини, цитую «досі спрацьовує генетичний страх». Путін відбудовує в РФ сталінську диктатуру з непередбачуваним минулим, зовнішньою агресією та всюдисущим страхом. І це дуже тривожний сигнал для всього людства.
Джерело: 5 канал
