Стало відоме ім’я схимонаха із Російської Федерації, який катував полонених українських бійців – бив їх хрестом та стріляв їм в коліна із травматичного пістолета.
«Ігор Ретинський – уродженець Смоленської області Російської Федерації», – повідомляє сторінка Свободу в’язням Кремля.
На Донбас «схимонах» Російської православної Церкви Іл’я (Ретинський) приїхав у 2014 році як капелан так званого батальйону ДНР «Лєший». На тимчасово окупованих землях його кличуть «Сталін».
Є інформація, що він в підвалах катував військовополонених з Донецького аеропорту. Бив металевим хрестом та стріляв по хлопцях з травматичної зброї. Його ім’я занесене у базу Центру Миротворець.
Схимонах Ілія (Ретинский), який взяв на себе особливо суворі аскетичні правила чернецтва, вже багато років мандрує з рок-концертами по Росії. Так, у 2006 році схимонах Ілля «виконував рок-композицію, присвячену відродженню ідеалів Святої Русі» в православному молодіжному фестивалі «Брати» в Можайску. Прессекретар «Союзу православних громадян» Кіріл Фролов, він же лідер «Асоціації православних експертів» та наближена людина патріарха РПЦ Кіріла (Гундяєва) відзначав виступу так: «Лідери православної молоді Білорусії і України заявляли, що приїхали до братів з Росії, щоб зміцнити єдність Російської православної церкви, сказати про неприпустимість відділення від неї українських і білоруських єпархій, створити дійове ядро активних православних молодих людей».
Сам він про себе розказував «Схимонах Іл’я. У миру Ретинский Ілля Тихонович, 1959 року народження, Орловська область, але зараз представляюся як схимонах Ілля, Російська Православна Церква, Московський Патріархат».
З цього можна зробити висновок що даний схимонах покривається Російською православною церквою і ніяк нею не засуджений. Росіянам потрібні такі «духовні отці», які ще й катувати вміють і сприяють анексії чужих територій.
27 липня 2014 року Газета.ру також повідомляла про цього служителя: «Серед ополченців є і схимонах Ілля (Ретинський) – духівник роти спецназу («Лєший», – ред.). З чернечими чотками у нього поряд великий ніж, на передову виїжджає з автоматом. Але головна його зброя – гітара, він співає з надривною хрипотою, наслідуючи Висоцького, патріотичні пісні та щедрою рукою роздає свої диски. Ополченці – у дворі, їдальнею, в коридорах – підходять до нього для потаємної бесіди. Видно, що «батя» тут свій; незважаючи на екстравагантність для звичайних прихожан, саме такий духівник сьогодні потрібен ополченцям».
