Церковний і цивільний суди над схиігуменм Сєргієм (Романовим) поки переносяться. За цей час він рекрутує все більше прихильників, готових бунтувати не тільки проти церковної, а й проти державної системи.
Час працює на «старця»
Церковний суд Єкатеринбурзькій єпархії РПЦ не зважився 26 червня розглянути справу бунтівного схиігумена по суті, як було заплановано, формально пославшись на те, що Сєргій на суд не з’явився, засідання перенесли на 3 липня. На перше засідання (15 червня) підсудний з’явився, щоб грізно викрити своїх суддів. Мабуть, це справило на них таке сильне враження, що розглянути справу в той день вони також не змогли. Адже судді ці – не якісь суперпрофесіонали в області канонічного права, а всього лише наближені до Єкатеринбургського митрополита священники на чолі з настоятелем кафедрального собору.
У свою чергу і Єкатеринбурзький митрополит не в силах сам ухвалити рішення з такого резонансного питанню: для того щоб заборонити Сєргія в служінні в кінці травня, йому потрібна була санкція патріарха. Зараз патріарх чітких вказівок не дає, тому що вже і йому потрібна порада:
справа «лідера царєбожніков» вийшло далеко за внутрішньоцерковні рамки і загрожує великими політичними наслідками.
Особливо в епоху коронавірусної нестабільності, якою і скористався «старець», щоб увійти в жорсткий клінч з священноначалієм (безпосереднім приводом для церковного суду стали його проповіді з прокляттям влади, в тому числі церковної, які закрили храми через епідемію).
Розгубленість начальства «працює на опозицію»: схиігумен активно мобілізує прихильників по всій Росії. У зайнятому ним Середньоуральському монастирі вже відзначилися знаменитості з числа його духовних чад: олімпійський чемпіон з хокею Павєл Дацюк та зірка шоу «Сибірські пельмені» Дмітрій Соколов. До обителі потягнулися різного роду «ветерани Донбасу», козаки, монархісти, антиглобалісти, члени комітету «Батьківська відсіч», священники, вигнані зі своїх монастирів ченці.
Підводну частину цього айсберга складають кримінальні авторитети, які окормляються «старцем», на чолі з племінником Діда Хасана і силовики, які надійно забезпечували епатажному схиігумену «недоторканність» на місцевому і федеральному рівні.
Сплав субкультур
65-річний «старець» Сєргій (Романов) – це унікальний сплав декількох субкультур, кожна з яких слабо контролюється владою. Перша – кримінальна: майбутній схиігумен в 1985 році скоїв вбивство і відсидів майже 13 років. До цього служив оперативником в органах внутрішніх справ, що робить його своїм для низової ланки силовиків. А оскільки активне воцерковлення Сєргія припало на кінець 90-х, то третя його субкультура сформована фундаменталістськими ідеями, що зароджувалися в РПЦ в ті часи: особливе поклоніння Ніколаю II як «соіскупітелю» російського народу, шанування Івана Грозного, Грігорія Распутіна і Йосіфа Сталіна, неприйняття ІПН та іншої цифрової ідентифікації, віра в таємного царя, який відродить Російську імперію … (Ходили чутки, що таємний цар уже миропомазаний і ховається в одному зі скитів Сєргія (Романова).
Ці ідеї – «богословське» обґрунтування для боротьби консервативного крила РПЦ з офіційною єрархією. У той самий час брутальність ідеології притягує представників кримінальних і мілітарних субкультур. А якщо додати до цього набору містичну езотерику в вигляді старецтва, духівництва, прозорливості та екзорцизму (ефектного обряду вигнання бісів), то вийде ідеальний образ «глибинного православ’я», дуже привабливий для принижених і відкинутих Системою – як церковною, так і світською.
У створеному Сєргієм русі цих людей підкуповують простота, аскетизм, радикалізм. Сам «старець» живе в скромній келії, посеред якої стоїть труна, і охоче пускає в неї всіх бажаючих, включаючи журналістів. Як вважають його адепти, він все «договорює до кінця»:
Росією править не Путін, а його двійник, патріарх Кіріл – «єретик» і знаходиться під прокляттям, в світі скоро запанує Антихрист, тому православні повинні йти в тайгу.
Таке «глибинне православ’я» – зовсім не випадкове непорозуміння або ексцес.
Протодиякон Андрєй Кураєв знаходить його коріння в чернечому протесті, що супроводжує історію церкви вже 16 століть. «Монахам і справи немає до того, як суворо хмурить брови земний володар, – говорить він в одному з інтерв’ю. – Але при цьому у ченців є авторитет в народі. Саме тому їх не можна просто так перепластать, заткнути їм рота кляпом і спонукати до мовчання. Звідси вся складність проблеми».
Секта чи імперія?
Оскільки «в першому житті» «старець» був оперативником, кримінальне покарання він відбував в спеціальній колонії для колишніх силовиків в Нижньому Тагілі, відомій в кримінальному середовищі як «Червона качка». Звільнився в липні 1997 року і відразу з’явився в Єкатеринбургській єпархії, в управління якої тільки що вступив тоді ще молодий єпископ Вікентій (Морарь, нині – митрополит Ташкентський). Єпархія відчувала кадровий дефіцит, а основні фінансові надії покладала на культ Ніколая II і масове паломництво до місця його розстрілу і передбачуваного поховання.
Виявивши в колишніому уголовнику організаційний талант і ділову хватку, Вікентій призначив тоді ще Ніколая Романова (царське ім’я!) будувати «з нуля» монастир на Ганиній ямі, який поступово дійсно став центром царського культу, що вабив десятки тисяч паломників на рік. Тільки в день сторіччя розстрілу царської сім’ї, 17 липня 2018 року, обитель відвідало понад 100 тисяч осіб! Після канонізації царствених страстотерпців в РПЦ, у 2000 році, Ганину яму відвідав Алєксій II, який був вражений розмахом будівництва. Незабаром, всупереч канонам, Вікентій висвячує Романова, прийняв постриг з ім’ям Сєргій, в сан священника. Церковне право не допускає висвячення людини, яка навіть випадково стала винуватцем смерті іншої людини. Схиігумен факт порушення визнає, але вважає, що вона була виправдана особливими обставинами часу і благословенням самого патріарха, а також його духівника – також «старця» Кіріла (Павлова) і деяких афонських подвижників.
Єпископ (а пізніше архієпископ і митрополит) Вікентій закривав очі на дивацтва тоді ще молодого «старця», яких з кожним роком ставало все більше. Примітно, що після переїзду Вікентія в Ташкент Сєргій (Романов) «про всяк випадок» був зарахований ще і в клір Ташкентської єпархії, де перебував (проживаючи в Єкатеринбурзькій) до самого останнього часу. Користуючись заступництвом Вікентія, поступово Сєргій створив цілу таємну держава: з безлічі загублених в тайзі скитів і поселень, які не мають офіційного церковного статусу.
На вершині піраміди стоїть заснований Сєргієм жіночий Среднеуральский монастир на честь ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів», напроти якого розташований Іоанно-Богословський чоловічий скит, де і проживає «старець». Ще один опорний пункт – Киртомскій Хрестовоздвиженський монастир в Алапаєвському районі. Доїхати туди можна тільки на всюдиході або тракторі в суху погоду. На нижчій сходинці піраміди розташувалися 6 скитів в басейні річки Тура, також у важкодоступних місцях: наприклад, в селі Новосьолова, в 200 км від Середньоуральського монастиря і в 60 км від найближчого селища Махнєво.
Як з’ясували журналісти видання Znak.com, в колись покинутому селі шанувальниками «старця» скуплені всі будинки і побудовано кілька нових. Примітно, що ці скити номінально знаходяться на теренах не Єкатеринбургської, а Алапаєвської єпархії, яка на всі запити журналістів відповідає, що не керує ними. Місцеві чиновники стверджують, що неодноразово стикалися з агресивним небажанням адептів Сєргія пускати до себе представників влади, причому останні, як правило, поступалися.
У 2013 році православний журналіст Раїса Ільїна, що розслідувала долі самотніх жінок, які продали свої квартири і зниклих без вести в поселеннях Сєргія, зверталася до прокурора і голови ГУВС Свердловської області. (На звернення пішли формальні відписки.) Деяких з цих жінок офіційно розшукували родичі.
На думку Ільїної, в регіоні виникла небезпечна секта, яка примушує своїх адептів переїжджати з міст у віддалені поселення, а пожертвування ними кошти спрямовує на будівництво нових таємних скитів.
Раїса Ільїна описувала жахливі умови проживання в поселеннях і фізичні покарання, які застосовуються за непослух. Схиігумен часто призначав старостами або вихователями у віддалені поселення близьких йому колишніх кримінальників. Свідоцтва про побиття опублікувала в YouTube одна з вихованок притулку для дівчаток при Середньоуральському монастирі – правда, ролик був досить швидко видалений з Мережі.
Важко назвати точну кількість проживаючих в монастирі. Зазвичай говорять про «приблизно 200 черниць» і «близько 300» вихованок, підопічних, які не мають постригу. Якщо допустити, що кількість «асоційованих» зі Середньоуральським монастирем скитів і поселень близько десятка, то загальне число населення цієї квазідержави може перевищувати тисячу чоловік. Більшість з них, слідуючи ідеології руху, намагається мінімізувати контакти з державними органами, хтось навіть спалює паспорта. Ще кілька тисяч «духовних чад» схиігумена розсіяні по країні і поступово підтягуються в монастир в рамках «першої хвилі мобілізації».
Широка коаліція?
Можна зрозуміти всю масштабність завдання, що стоїть перед Єкатеринбурзьким церковним судом. З одного боку, якщо діяти жорстко, маячить перспектива нового масштабного розколу в РПЦ. З іншого – корпоративна честь не дозволяє закривати очі на популярного в народі клірика, який відкрито проклинає владу і патріарха. При цьому суд діє в умовах цейтноту: він повинен винести рішення до початку цивільного процесу в суді Верхньої Пишми, призначеного на 7 липня. Центр «Е» ГУ МВС Росії по Свердловській області порушив відносно схиігумена справу за ч. 9 ст. 13.15 КоАП РФ («Поширення в інтернеті завідомо недостовірної суспільно значимої інформації під виглядом достовірних повідомлень»). Відмовившись від Сєргія, церковний суд повинен послати сигнал світської системи, що у неї розв’язані руки.
Після цього Сєргію будуть загрожувати кримінальне переслідування за екстремізм і ореол «мученика за правду» в очах послідовників.
У переломні моменти російської історії з гущі народного православ’я виступали «вогнепальні» фігури, що ставали прапором радикально-містичної опозиції. У XVII столітті це були протопопи Авакум та Іоанн Неронов, напередодні революції 1917 року – єромонах Іліодор (Труфанов), що викривав царських чиновників і архієреїв, і Владімір (Путята), який заснував «Народну церкву». З огляду на історичні аналогії, Єкатеринбургська єпархія попереджає про небезпеку заворушень, аж до самоспалення Сєргія і його послідовників в разі штурму монастиря і скитів. Як раніше, так і особливо тепер радикально-містична опозиція набуває політичного забарвлення. І ось «на розвідку» до Сердньоуральської обителі вже висунулася Ксєнія Собчак.
Звичайно, альянс царєбожників з лібералами виглядав би екзотично. Але ж на дворі епоха постмодерну, а більш-менш цивілізована політична конкуренція в Росії відсутня. Політичне поле відформатоване так, що будь-який помітний протест об’єднує в Росії найрізноманітніші опозиційні групи – від крайніх лівих до крайніх правих. Подальший розвиток справи схиігумена Сергія може призвести до безлічі несподіванок.
Джерело: Новая газєта
Бунтівний схиігумен Сєргій збирає армію з усієї Росії. Куди приведе бунт «глибинного православ'я»?
