Ікона, подарована патріархом Кірілом міністру оборони РФ Сєргєю Шойгу має фейкову історію. Про це заявив протодиякон Андрєй Кураєв. У своєму блозі отець Андрєй розмістив допис із заголовком «Товарищ Шойгу, Вас обманули!», в якому зазначив, що ікона Богородиці, яку подарував Кіріл, насправді не бачила Полтавської битви. Нагадаємо, що у день освячення головного храму Збройних сил РФ Кіріл (Гундяєв) подарував цьому храму в особі міністра оборони Каплуновську ікону Богородиці. Під час вручення Кіріл зачитав історичну довідку, яка стверджувала, що саме перед цією іконою молився особисто імператор Пьотр І і його військо напередодні Полтавської битви. Як ми зазначали цей подарунок мав прихований контекст.
Андрєй Кураєв, посилаючись на авторитетні джерела, розвіяв байки Гундяєва. Протодиякон зазначив, що згідно протокольного опису дій Пєтра І під час цієї битви, ніде згадується, що він молився перед якоюсь іконою. За словами отця Андрєя, патріарх Кіріл процитував не історичну довідку, а статтю з газети «Завтра».
На думку Кураева «Исторический текст» вряд ли может кончаться 1929-м годом и быть написан столь современным языком». Він вважає, що Кіріл «(через третьи руки) переповів брошуру священника Уманова про цю ікону». Він вказує, що текст розповіді через «Обилие в нем чудес и видений, явленных самому автору» змушує сумніватись в його достовірності.
Також Кураєв вказав на той факт, що згідно Православної енциклопедії, яка видана з благословення патріарха Кіріла (в якій про Кіріла написано більше, аніж про Ісуса Христа), ця ікона не збереглась до нашого часу, утім Московський патріарх стверджує, що подарована ним ікона оригінал саме тієї ікони, біля якої молився Пьотр І.
Блогер опублікував фото справжньої ікони і порівняв її з тією, що подарував Гундяєв. Візуально добре відно відміність образів. Зокрема, за словами отця Андрєя, на це вказують пропорції голови Богородиці і Христа-младенця, а також розмір очей Богоматері.
Окрім цього, протодиякон вказав на факти із документів, які свідчать про втрату цієї ікони. Він наводить відомості про те, що «В память Полтавской битвы спущен 26 октября 1894 года 12-ти пушечный эскадренный броненосец “Полтава”. Духовенство Полтавской епархии принесло в дар броненосцу “Полтава” большой массивный серебряный складень. В нем помещены иконы: в средине — точная копия с чудотворной иконы Каплуновской Божьей Матери. На верхней крышке складня надпись: “Копия Каплуновской чудотворной иконы, бывшей с Петром Великим в Полтавском бою”. “Царю Петру в Полтавском бою споборник 1709 г., июня 27″».
Через деякий час цей корабель «был поднят со дна японцами и вошел в состав японского императорского флота под названием «Танго» (丹後). В конце 1915 года японцы продали этот корабль России (вместе с “Варягом”). В боевых действиях принять участия кораблю не довелось. В октябре 1917 года экипаж линкора перешёл на сторону советской власти, а в марте 1918-го корабль захватили англичане, два года использовавшие его в качестве плавучей тюрьмы. При эвакуации из Архангельска в марте 1920 года «Чесма» была ими брошена, после чего её зачислили в состав Беломорской военной флотилии, хотя это было чисто формальным актом. 16 июня 1921 года корабль сдали на хранение в Архангельский порт, а 3 июня 1924-го — в Отдел фондового имущества для разделки на металл».
Підсумовуючи, Кураєв сказав, що «в храме, расписанном фейковыми сюжетами, теперь появилась икона с выдуманной “легендой”, і констатував «неплохое начало…».
Подарунок, який Кіріл наділяв певним символізмом і прихованим констектом став черговим позором патріарха. Вислужитись перед Кремлем Кирилу не вийшло, натомість ще один пропущений гол у власні ворота. З огляду на низку провалів Гундяєва, можна припустити, певно Кирилу не довго залишилось носити патріарший куколь.
