РПЦ в Україні дуже скептично поставились до загрози пандемії коронавірусу, за що і поплатилася. Московський патріархат висміював карантин, ставив під сумнів реальність загрози, прямо підбурював своїх віруючих ігнорувати самоізоляцію і ходити у храми, обіцяв віруючим, що їх COVID-19 не зачепить. Але ті, хто сміявся з приводу загрози пандемії, захворіли першими: митрополит РПЦвУ Павло (Лебідь) та архієпископ Іона (Черепанов).
До Вербної Неділі Києво-Печерська Лавра стала найбільшим осередком зараження коронавірусом в Україні. Але вибачень від єпископів РПЦвУ за свою дурість ми так і не почули. Як і не почули заклику до вірян залишатися вдома. Тому РПЦ в Україні стала об’єктом пильної уваги суспільства, адже кожен день дотримання своєчасно введеного карантину – це тисячі врятованих життів з однієї сторони, і мільйонні збитки для країни з іншої!
Тим часом, Православна Церква України з моменту введення карантину активно пояснювали віруючим, що потрібно залишалися вдома і приєднуватися до молитви дивлячись трансляції онлайн. Священники ПЦУ в два етапи отримали чіткі вказівки Священного Синоду як проводити богослужіння, таїнства і причастя, не порушуючи норм карантину. ЗМІ, суспільство і держава не висловлювали претензій до ПЦУ- її ставили в приклад іншим.
ЗМІ і суспільство підтримувало роботу ПЦУ в сфері соціального служіння – виготовлення антисептика, масок, захисних халатів і медичних щитків з безкоштовною передачею потребуючим.
З понеділка Страсного тижня починається найцікавіше: в український сегмент Фейсбуку з проросійського середовища перекочовує тезис про «гоніння на Церкву».
При цьому, з якогось дива, навіть деякі священнослужителі ПЦУ продукують тексти з різною аргументацією та посилом: «в Україні є гоніння на Церкву». Саме на Церкву з великої літери – в найширшому сенсі цього слова. Та під захист цього тезису попадає і РПЦвУ!
Певні особи пішли ще далі – проводять паралелі між сьогоденням і минулим століттям, «безбожники звинувачують Церкву в поширенні коронавірусу – всі до оборони». Але наскільки коректним є порівняння тимчасового обмеження, досягнутого в діалозі керівництва церкви і держави, з тоталітарною машиною совєтів, що репресувала Церкву?
Чи вилучають матеріальні цінності, забивають двері храмів, репресують православних священиків? Навіщо проводить паралелі між 20-м століттям і 2020 роком? В Україні навіть в умовах пандемії не вводили заборону на Богослужіння, як в Італії, Греції та ряді інших демократичних країнах.
З 2014 року за сприяння російським загарбникам і терористам був засуджений не один священник Московського Патріархату. Саме в цей час російська пропаганда народжує тезу «на Украине гонят Церковь». Вже шість років пропогандиська машина Росії і РПЦ, яка по суті є державною церквою агресора, кричить про придумані нею ж гоніння. Для вкорінення цього тезису найбільше постаралися саме українці за національністю і малороси душею – РПЦ в Україні, що створювала картинку прокремлівським ЗМІ.
Що ж змусило деяких священнослужителів та вірян ПЦУ тиражувати тезиси московського походження? Де вони побачили «гоніння на Церкву»? Заговоривши про «гоніння» ми, з висоти суспільного авторитету ПЦУ, рятуємо репутацію РПЦвУ від громадського обурення. Рятуємо вище керівництво РПЦвУ від відповідальності перед законом, прикриваючи їх ім’ям Церкви.
Станом на 21 квітня зареєстровано 7 кримінальних проваджень проти конкретних осіб, громадян України – священнослужителів РПЦвУ за порушення карантину. За порушення закону судитимуть громадян України, а не Церкву чи Святині. Відповідальність нестиме конкретна людина, ким би вона не була: продавцем кави, адміністратором продуктового магазину, директором супермаркету будівельних матеріалів чи монахом Києво-Печерської лаври.
Найбільша проблема у цій ситуації – дурість окремих представників РПЦвУ, які носять рясу і клобук. Своєю безглуздістю та бажанням виправдатися вони дають підстави недалеким особам ставити знак дорівнює між собою і «Церквою».
Джерело: Інформаційний спротив
