Московський патріархат все тісніше і сильніше співпрацює з російською владою. Чорногорія тому приклад. Україна повинна отримати з цього урок.
Маленька балканська Чорногорія стала епіцентром церковно-політичного конфлікту в перші два місяці 2020 року. Місцева влада, надихнулась прикладом церковного успіху України, вирішили позбутися впливу сусідньої Сербської церкви. Сербська патріархія – впливовий гравець на просторі колишньої Югославії. Церковники досить консервативні і люблять займатися трохи не своїми справами, а саме озвучувати політичні заяви.
Більш того, офіційна риторика патріархії в політичному плані часто радикальніша, ніж у президента Сербії Олександра Вучича . Фактично Сербська ПЦ – зараз єдина організація, яка намагається відновити так звану «Велику Сербію», в масштабах колишньої Югославії, ну або окремих її територій. Вони розуміють, що впливу на католицькі Словенію і Хорватію у них немає, а ось за Боснію і Герцеговину, Чорногорію, а також Північну Македонію поборотися вони можуть.
Влада Подгориці розуміючи, який вплив надає Сербська церква в країні, вирішили взяти курс на зменшення її впливу. Останні роки Чорногорія впевнено рухається в бік Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу, що явно не подобається Сербії і Росії, яка її підтримує. Релігійні розклади в країні такі: 75% населення сповідує православ’я (з них 95% – Сербська Церква, і лише близько 5% – місцева Чорногорська Церква), 20% – мусульмани і близько 5% – католики.
Місцева Чорногорська Церква – нечисленна. Вона не визнана світовим православ’ям, а її керівник – заборонений клірик Константинопольського патріархату. Проте, у Чорногорії існує не тільки моральне право на автокефалію, але є власна історична традиція.
Читайте також Як церкви борються з коронавірусом: порівняння.
Чорногорська митрополія кілька століть перебувала у складі першої сербської патріархії. Але, вже з початку XVII століття, в силу політичних обставин, стала де-факто незалежною. Ще через два століття, ця незалежність була закріплена де-юре. Чорногорська митрополія увійшла до складу Сербської церкви вдруге лише в 1918 році в зв’язку з об’єднанням до складу королівства сербів, хорватів і словенців (майбутня Югославія).
Тоді сталася безпрецедентна подія – в одну Сербську Церкву об’єдналися до того автокефальні Карловицький патріархат, Белградська митрополія, Чорногорська митрополія і деякі території Константинопольського патріархату. У тому Томосі чітко вказано, що автокефалія дається саме в рамках того політичного тіла. Отже, якщо дана територія розпадається на кілька держав, то це дає привід для перегляду і церковних кордонів.
Все це дуже не подобається сербам, а також росіянам, які бояться прецеденту у вигляді перегляду церковних кордонів держав що розпалися . Адже Російській православній церкві, що має контури церкви Радянського союзу, доведеться опустити чималі території у вільне плавання, що вона, ясна річ, робити не хоче. І тому, що амбіції, і тому, що так вони доводять свою необхідність президенту РФ Володимиру Путіну в його впливі на прилеглі країни в обмін на преференції.
Так ось, щоб “не допустити українського сценарію” серби в Чорногорії влаштовують протести. Привід – новий закон про націоналізацію храмів. Скупщина прийняла закон про те, що всі церкви, побудовані до 1918-го переходять у власність держави, адже до 1918 року ці храми були саме чорногорськими і Сербська Церква ними не володіла.
Серби активно протестують проти цього закону. Вони бояться втратити контроль над храмами, а також побоюються, що влада передасть їх Чорногорській церкві. Серби намагаються залякати владу країни розгойдуванням ситуації. На одній з таких акцій були навіть помічені представники російської військової розвідки Головного управління Генштабу Збройних Сил РФ.
Читайте також: Операція «Інфекція» і оновлена методичка КГБ: Як Росія поширює фейки про коронавіруси.
В кінці лютого до протестів приєднався митрополит Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Онуфрій . Це викликало цілий дипломатичний скандал. Для того, щоб участь митрополита не зашкодило іміджу України в дружній Чорногорії, українському посольству навіть довелося офіційно заявити, що Онуфрій не представляє Україну і її громадян, а є представником Російської Православної Церкви в Україні.
Все частіше представники РПЦ фігурують в різних заходах разом зі співробітниками російських спецслужб. Московський патріархат все тісніше і сильніше співпрацює з російською владою. У той же час УПЦ МП на міжнародній арені представлена лише за квотою і лише в фарватері РПЦ.
І при цьому митрополит Онуфрій і його підлеглі щиро дивуються, чому українська влада хоче їх перейменувати в Російську Церкву в Україні. У цьому він бачить втручання в церковні справи, а ось участі ФСБшників і Грушників в церковних акціях він геть не помічає. Яка чудова вибірковість. Ось тільки після таких провалів агента Онуфрія, в щирість його слів про переслідування якось не віриться.
Джерело «Liga.net».
Влада Подгориці розуміючи, який вплив надає Сербська церква в країні, вирішили взяти курс на зменшення її впливу. Останні роки Чорногорія впевнено рухається в бік Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу, що явно не подобається Сербії і Росії, яка її підтримує. Релігійні розклади в країні такі: 75% населення сповідує православ’я (з них 95% – Сербська Церква, і лише близько 5% – місцева Чорногорська Церква), 20% – мусульмани і близько 5% – католики.
Місцева Чорногорська Церква – нечисленна. Вона не визнана світовим православ’ям, а її керівник – заборонений клірик Константинопольського патріархату. Проте, у Чорногорії існує не тільки моральне право на автокефалію, але є власна історична традиція.
Читайте також Як церкви борються з коронавірусом: порівняння.
Чорногорська митрополія кілька століть перебувала у складі першої сербської патріархії. Але, вже з початку XVII століття, в силу політичних обставин, стала де-факто незалежною. Ще через два століття, ця незалежність була закріплена де-юре. Чорногорська митрополія увійшла до складу Сербської церкви вдруге лише в 1918 році в зв’язку з об’єднанням до складу королівства сербів, хорватів і словенців (майбутня Югославія).
Тоді сталася безпрецедентна подія – в одну Сербську Церкву об’єдналися до того автокефальні Карловицький патріархат, Белградська митрополія, Чорногорська митрополія і деякі території Константинопольського патріархату. У тому Томосі чітко вказано, що автокефалія дається саме в рамках того політичного тіла. Отже, якщо дана територія розпадається на кілька держав, то це дає привід для перегляду і церковних кордонів.
Все це дуже не подобається сербам, а також росіянам, які бояться прецеденту у вигляді перегляду церковних кордонів держав що розпалися . Адже Російській православній церкві, що має контури церкви Радянського союзу, доведеться опустити чималі території у вільне плавання, що вона, ясна річ, робити не хоче. І тому, що амбіції, і тому, що так вони доводять свою необхідність президенту РФ Володимиру Путіну в його впливі на прилеглі країни в обмін на преференції.
Так ось, щоб “не допустити українського сценарію” серби в Чорногорії влаштовують протести. Привід – новий закон про націоналізацію храмів. Скупщина прийняла закон про те, що всі церкви, побудовані до 1918-го переходять у власність держави, адже до 1918 року ці храми були саме чорногорськими і Сербська Церква ними не володіла.
Серби активно протестують проти цього закону. Вони бояться втратити контроль над храмами, а також побоюються, що влада передасть їх Чорногорській церкві. Серби намагаються залякати владу країни розгойдуванням ситуації. На одній з таких акцій були навіть помічені представники російської військової розвідки Головного управління Генштабу Збройних Сил РФ.
Читайте також: Операція «Інфекція» і оновлена методичка КГБ: Як Росія поширює фейки про коронавіруси.
В кінці лютого до протестів приєднався митрополит Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Онуфрій . Це викликало цілий дипломатичний скандал. Для того, щоб участь митрополита не зашкодило іміджу України в дружній Чорногорії, українському посольству навіть довелося офіційно заявити, що Онуфрій не представляє Україну і її громадян, а є представником Російської Православної Церкви в Україні.
Все частіше представники РПЦ фігурують в різних заходах разом зі співробітниками російських спецслужб. Московський патріархат все тісніше і сильніше співпрацює з російською владою. У той же час УПЦ МП на міжнародній арені представлена лише за квотою і лише в фарватері РПЦ.
І при цьому митрополит Онуфрій і його підлеглі щиро дивуються, чому українська влада хоче їх перейменувати в Російську Церкву в Україні. У цьому він бачить втручання в церковні справи, а ось участі ФСБшників і Грушників в церковних акціях він геть не помічає. Яка чудова вибірковість. Ось тільки після таких провалів агента Онуфрія, в щирість його слів про переслідування якось не віриться.
Джерело «Liga.net».
