Тимчасовий повірений у справах України в Чорногорії Наталія Фіялка розповіла Духовному Фронту про ситуацію навколо протестів у країні.
Яка зараз обстановка в Чорногорії та столиці Подгориці?
Загалом ситуація в країні є спокійною. Протести, які проходять з початку року відбуваються двічі на тиждень: по четвергах та суботах або неділях. Вони проходять переважно мирно та спокійно, тобто це дійсно є Хресні ходи, які організовує Сербська православна церква в Чорногорії. Ми не можемо говорити про якісь надзвичайні речі, що стосуються питань безпеки. Все спокійно та відбувається під контролем поліції. За винятком деяких спроб дестабілізації ситуації, на самому початку.
Наскільки масштабними ці протести?
Для Чорногорії протести є дійсно масштабними. За різними оцінками, у окремих випадках збиралося від 30 до 50 тис. Осіб. Враховуючи, що населення країни трохи більше 600 тис., це дійсно багато. І, що цікаво, ці протести протягом двох місяців не стихають. До останнього часу існувала тенденція до нарощування чисельності тих, хто бере участь в хресних ходах. Вони проходять не лише в Подгориці, а й в різних містах Чорногорії. Не на такій постійній основі, як тут в столиці, проте вони дійсно відбуваються.
Чи влада Чорногорії робить паралелі з ситуацією в Україні?
Ні. Формально паралелі не проводяться. Тут трішки інша ситуація, оскільки основна проблема, через що почалися ці протести, це, нібито, можливість повернення окремого майна, яке є зараз у власності СПЦ, проте до 1918 року належало чорногорській державі. На відміну від ситуації, яка була в Україні в 2018-19 роках, коли йшлося про створення нової церкви. Мова про те, що буде ближчим часом створена нова автокефальна Чорногорська церква не йдеться. Тут проблеми є наразі у питанні майна, його повернення у власність держави з метою належного збереження історичних культурних пам’яток, а також врегулювання статусу усіх релігійних громад в Чорногорії
Чи можна назвати цю ініціативу про майно релігійних організацій кроком на шляху отримання Чорногорією ще більшої незалежності від Белграду?
Я б швидше назвала це відновленням історичної справедливості і поверненням цього майна у державну власність. Можливо в дуже далекій перспективі ми можемо говорити про те, що ці церкви можуть бути передані Чорногорській православній церкві у разі її створення. Уряд наголошує на тому, що фактична передача майна у власність держави не означає, що Сербській православній церкві заборонять користуватися цим майном, тобто фактично буде ситуація, подібна до тої яка зараз є в Україні, коли головні українські святині формально, на скільки я розумію, перебувають в державній власності, а користуються ними в своїй більшості церква Українська православна церква Московського патріархату. Як на мене, це більше спекуляції, , які поширюють античорногорські сили, намагаючись показати, що чорногорський уряд має намір утворити свою державну, контрольовану церкву.
А зараз йде мова про утворення нової церкви?
Ні, зараз мова про це не йде. Справа в тому, що Чорногорська православна церква має доволі незначну підтримку всередині Чорногорії істатистика каже, що Сербська православна церква є однією з найбільш авторитетних інституцій в Чорногорії, вона користується набагато більшою довірою населення порівняно з президентом, урядом чи будь-якими політичними партіями.
Як в Чорногорії ставляться іноземного втручання у протести?
Офіційні кола у Подгориці наголошують на наявності ознак російського і сербського, в першу чергу, втручання у внутрішні справи Чорногорії, використання релігійного питання для дестабілізації ситуації всередині країни зокрема, напередодні парламентських виборів, які мають відбутися цієї осені. Ми пам’ятаємо, що на попередніх парламентських виборах 2016 року мала місце спроба державного перевороту ініційована з Росії. Відтак, чорногорський уряд є дуже чутливим до будь-яких форм втручання у внутрішні справи країни та різко реагує на заяви іноземних політиків та інших діячів, пов’язані із застосуванням Закону про свободу віросповідання, вважаючи цю проблематику виключною компетенцією держави. До речі, таку позицію Подгориці підтримують абсолютна більшість міжнародних партнерів Чорногорії та лише Москва наполягає на тому, що це питання «виходить за національні рамки та впливає на глобальну єдність православного світу».
Голова дипмісії України в Чорногорії: Закон про свободу віросповідання – відновлення історичної справедливості
