У Росії будується по три храми в день. А кожні десять днів в РПЦ позбавляють сану одного клірика.
Позбавлення сану, на відміну від тимчасової заборони в служінні – найсуворіше покарання для православного священнослужителя. Після цієї процедури, яка затверджується особисто патріархом, клірик офіційно перестає бути таким.
Про це пише телеграм канал Церквач.
Згідно з внутрішніми даними Управління справами Московської Патріархії, з 2016 до 2018 року патріарх Кіріл позбавив священного сану 121 клірика.
У 59% випадків заборону у священнослужінні отримували монахи які вступили в шлюб, або священики, які вдруге одружились, або блуд без вступу в шлюб.
На другому місці – 17% випадків – заборона торкається тих кліриків які покинули «канонічну Російську православну церкву і пішли в розкол». Якщо умовний сільський піп в чомусь незгодний з патріархом і перестає поминати його за богослужінням, патріарх Кіріл не замислюючись підпише папірець про позбавлення сану. Ієрархія – це святе.
У цьому ж списку священнослужителі, за власним бажанням покинули православну церкву. Так теж буває.
14% випадків – залишення служіння або пряма непокору своєму архієрею. На цій цифрі варто зупинитися докладніше.
Якщо небажаному клірику ніяк не виходить пришити два перші пункти, на допомогу архієрею поспішає розпливчасте формулювання про «залишення служіння».
Припустимо, якийсь священик, який не подобається своєму єпископу, виїхав на пару днів в інше місто провідати хвору тещу, не запитавши у архієрея на це дозволу. Єпископ забороняє його в служінні за «залишення служіння» і призначає його в глухе село на посаду читця, скажімо, на рік. А священик, якому дітей треба годувати і водити в школу, в село не їде. Виходить, залишив служіння. Такий за мірками РПЦ може легко може позбутися сану назавжди.
Решта 10% випадків – смертельні ДТП з вини священнослужителя, безпробудне пияцтво та «інше» (страшно навіть уявити, що саме, але слава Богу, відсоток невеликий).
Середній стаж позбавленого сану клірика – 9,5 років.
Третина від загальної кількості позбавлених сану – клірики, висвячені у віці до 30 років без богословської освіти.
Але це нехай і закриті, але офіційні дані. На ділі ж близькість до архієрея дає клірику індульгенцію на вчинення різних поганих вчинків.
Найближчі архієрейські помічники нерідко сплять з чоловіками і жінками, їздять п’яними за кермом і навіть без докорів сумління роблять загадкове «інше». А ось перестати згадувати патріарха Кіріла Гундяєва вони ніяк не можуть. Його найсвятіше ім’я – божественна гарантія більш-менш спокійного існування в цьому мінливому світі.
