Московський патріарх Кіріл Гундяєв у день пам’яті святителя Петра Ратенського (03.01.2019) на проповіді порівняв теперішній стан РПЦ із часом святителя Петра.
Кіріл зазначив, що святитель проживав у складний час, коли відбувся розпад славетної Київської Русі. Він наголосив, що державний розпад тих часів був «не менее страшен, чем распад Советского Союза». Доволі специфічне порівняння, чи не так?
Очільник РПЦ також наголосив, що саме зараз активізувався подвиг святителя, адже він, на думку Кіріла, був «собирателем русских земель» і «хранителем единства Русской Церкви». Сам подвиг святителя Петра, згідно тлумачення Кіріла, був визначним не лише у духовній сфері, але, що не менш важливо, у «геополитической, ибо он делал все для того, чтобы по крайней мере в духовном плане восстановить единство Святой Руси».
Таким чином Кіріл дійшов висновку, що і зараз РПЦ робить те саме і навіть повинна повторити подвиг святителя Петра для того аби «сохранить единым духовное пространство, за которое наша Церковь несет ответственность пред Богом».
Особливе місце у цьому духовному просторі Кіріл виділив Україні. Він зазначив, що «у нас нет никаких политических рычагов, чтобы влиять на власть на Украине или в других странах, где живет большое число наших верующих».
Також говорячи про Україну, Кіріл зробив сенсаційну заяву і своєрідне викриття сучасних «гонінь на канонічну Церкву». Очільник РПЦ нарешті офіційно визнав, що їх віруючі в Україні страждають саме за Російську Церкву, а не за Христа. Кіріл, зокрема, зазначив, що «мы должны поддерживать наших братьев и сестер, которые сегодня реально страдают за верность духовному единству Руси, а это происходит не только на Украине».
З вищесказаного можна припустити, що таке формулювання проповіді було невипадковим. Скоріш за все, Гундяєв збирається стати таким собі «собирателем русских земель» в духовній сфері, чим прагне допомогти і вислужитись тому самому «собирателю русских земель» в геополітичній сфері. Ця проповідь Кіріла, можливо, була своєрідним сигналом чи закликом про допомогу до влади РФ, яка, подейкують, після отримання Томосу про автокефалію для ПЦУ, вже не так лояльна до самого Кіріла Гундяєва. Примітно, що плани РПЦ і державних органів РФ, включно із ФСБ, щодо привласнення України у цьому вповні співпадають. Чи можуть бути, ще сумніви, що РПЦ це філія ФСБ?
