Москва не полишає спроб провести свій розбійницький «Всеправославний собор». Як анонсувалось, рішення про зібрання Предстоятелів для вирішення питання церковної єдності було озвучене Єрусалимським Патріархом Феофілом під час його перебування у Москві. Нагадаємо, що до столиці Росії Єрусалимський Патріарх прибув для отримання своєрідного російського хабаря – премії «Международного общественного фонда единства православных народов «За выдающуюся деятельность по укреплению единства православных народов. За утверждение и продвижение христианских ценностей в жизни общества» вартість, якої не розголошується. Примітно, що Єрусалимський Патріарх оголосив свою пропозицію про скликання цього зібрання для вирішення церковних питань, серед яких і питання автокефалії ПЦУ, після зустрічі із очільником Кремля Владіміром Путіним.
Ми вже аналізували цю ситуацію і припускали, що цей «Всеправославний собор» може перетворитись у «Харківський собор 1992 року», на якому будуть присутні лише ті, хто поділяють думку Московського Патріархату. Бо така ініціатива знайшла критику і спротив з боку деяких Предстоятелів Православних Церков. Проте днями стало відомо, що Антіохійський Патріарх Іоан Х отримав офіційне запрошення від Єрусалимського Патріарха на це зібрання. Запрошення було передане постійним членом Священного Синоду Єрусалимського Патріархату. Таким чином наше припущення підтверджується. Відповідно на «Собор» прибудуть сателіти Москви. Можемо знову припустити, що наступним кроком Москви буде запрошення усіх незгідних єпископів Церков, які визнали автокефалію ПЦУ: Константинопольської, Олександрійської та Елладської.
Підставою для такого припущення є нещодавнє рішення Синоду РПЦ, щодо визнання ПЦУ Олександрійським Патріархатом. Ще задовго до Синоду ми також припускали, що Москва розірве спілкування із Олександрійською Церквою і, як у випадку із Елладською Церквою, збереже зв’язки і наддасть підтримку єпископам, які виступають проти рішення Священноначалія своєї Церкви, тобто своєрідним «ієрархам-бунтівникам».
Власне так і сталось. Але є одна цікава деталь: рішення щодо Олександрії відмінне від рішення стосовно Елладської Церкви. Адже у випадку із реакцією на визнання Олександрійським Патріахом ПЦУ, Москва відверто почала втручатись у справи іншої Православної Церкви. Мова йде навіть не про храми, які Російський Синод «забрав» в Олександрії, а про те що Синодали почали аналізувати як було ухвалене рішення Патріархом Феодором про визнання ПЦУ і навіть вказали що воно «не было принято на состоявшемся 7-9 октября заседании Священного Синода Александрийского Патриархата, не выносилось на голосование его архиереев», а було «принято Предстоятелем этой Церкви единолично». Тобто, у Даниловому монастирі вже відверто вказують іншим Помісним Церквам, які рішення і як вони повинні приймати на своїх Синодах і соборах.
Така зухвалість з боку Москви може свідчити про те, що РПЦ уже приміряє на себе статус Вселенської Патріархії, власне, заради чого і намагається провести цей «Всеправославний собор». Логіка проста і зрозуміла — зібрати усіх з усюд, осудити Патріарха Варфоломія і «соборним» рішенням проголосити себе першими у православному світі, обумовлюючи це необхідністю «збереження чистоти православної віри і єдності Церков».
Взяти на себе цей «тягар» Москва готова, адже хто як не найбільша Церква світу має піклуватись про збереження Православ’я. Завуальовано цю тезу озвучив сам Московський Патріарх Кіріл Гундяєв. Зокрема, як повідомляє офіційний сайт РПЦ «28 декабря 2019 года на братской трапезе по окончании Литургии в Сретенском ставропигиальном монастыре» Кіріл зазначив, що в історії саме завдяки Росії і РПЦ, коли «православный Восток находился под властью османской Турции, ее влияние на мировое Православие уравновешивалось силой Российской империи, и наши братья знали, что есть покровитель и защитник Православия — это Святая Русь».
Далі Кіріл наголосив, що цей «защитник Православия» нібито втратив державну підтримку і деякий час навіть терпів тиск збоку Держави. Проте зараз Держава не втручається і не тисне на Московську Патріархію, на відмінно від інших Помісних Церков, на які тиснуть чиновники, а тому, за логікою Гундяєва, на РПЦ «как на самой большой Поместной Церкви мира лежит особая ответственность за единство Православия», тому Кіріл бажає, щоб «эту ответственность осознали и епископат, и духовенство, и монашествующие, и весь наш верующий народ».
Що ж бачимо, що Москва налаштована рішуче перехопити першість у Православному світі і оголосити себе новим «Ватиканом». Саме для цього вона і змусила Єрусалимського Патріарха Феофіла ініціювати це «Зібрання Предстоятелів» заради вирішення світових церковних питань, зокрема дарування автокефалії ПЦУ від Вселенського Патріарха Варфоломія. Уже відомо, що цей «собор» планується провести у лютому в Іорданії під патронатом Єрусалимської Церкви. Ця Церква Росією теж була обрана не випадково. Адже Єрусалим належить до числа древніх Патріархатів Православної Церкви, і навіть називається в деяких джерелах «Матір’ю всіх Церков». Адже саме в Єрусалимській Церкві проповідував і творив чудеса Христос, і саме там Він був несправедливо, через заздрість юдеїв, осуджений, перетерпів розп’яття і ганебну смерть від законників і фарисеїв, для яких приписи юдейського закону були важливішими за самого Сина Божого.
Тепер Москва планує осквернити ці святі місця і заради власних «канонів» осудити свою власну матір-Вселенську Патріархію, від якої отримала як православну віру так і канони, які тепер інтерпретує по-своєму…
