19 вересня минулого року Блаженніший Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор II з Блаженнішим Митрополитом Варшавським і всієї Польщі Савою підписали наступну заяву:
Ми, Предстоятелі двох Помісних Церков, зустрівшись на польській землі, усвідомлюючи відповідальність за життя святого Православ’я в сучасному світі, за мир, єдність і збереження його догматики-канонічного порядку, перед обличчям випробувань, з якими стикається сьогодні Православ’я в Україні, в дусі братерської любові закликаємо всіх тих, від кого залежить усунення церковних непорозумінь щодо надання автокефалії Українській Церкві, зробити все, що в їх силах, для запобігання загрози конфлікту і затвердження церковного порядку на українській землі.
Служачи Божественну літургію на свято Різдва Пресвятої Богородиці, ми молимося про єдність і мир українського народу і в той самий час з братнім вітанням звертаємося до Предстоятелів Помісних Православних Церков і до всієї повноти святого Православ’я.
Про це пише релігієзнавець Ілля Бей у своєму блозі та Телеграм-каналі.
На той момент єдиною умовно-канонічною церквою в Україні була РПЦвУ (в порушення грамоти 1696 року митрополит Київський не згадував свого предстоятеля – патріарха Константинопольського, тим самим перебуваючи в розколі зі Вселенським патріархатом, але перебуваючи в єдності з Москвою, чия ієрархія, незважаючи на рейдерське захоплення Київської митрополії, була в спілкуванні з Константинополем).
Потім ситуація змінилася: Константинополь відкликав грамоту і запропонував усім українським юрисдикціям об’єднатися в рамках відновленої Київської митрополії Вселенського патріархату для подальшого надання цій митрополії автокефалії. Єпископат РПЦвУ (за винятком двох архієреїв) не прийняв запрошення свого канонічного предстоятеля – патріарха Варфоломія, тим самим схилившись у розкол. Таким чином, в Україні з’явилася канонічна ПЦУ і розкольницька РПЦвУ.
Нещодавно Папа і Патріарх Феодор II, розібравшись разом зі своїм єпископатом в ситуації, що склалася, та ідентифікував справжніх розкольників, а також діючи в дусі спільної заяви з митрополитом Савою, визнав предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія.
Тепер прийшла черга поляків визначити для себе, хто в Україні є розкольником, а хто ні. Занадто неоднозначна заява Собору ПАПЦ цілком дозволяє розраховувати на швидке визнання ПЦУ.
