Окружний адміністративний суд Києва, що вже став мемом, скасував рішення Міграційної служби про фактичне анулювання громадянства скандально відомого єпископа УПЦ (МП) – Гедеона (Харона). Настоятель незаконного храму біля історичного фундаменту Десятинної Церкви судиться з державою за свій український паспорт.
Передмова
Особа Гедеона (Харона) в Україні відома. У світі він Юрій Самуїлович Харон, а в церкві – єпископ Макарівський УПЦ (МП). Народився в Одесі, в 80-х рр. переїхав до Росії. Звідти після розвалу союзу подався в США. Там само до цих пір проживає його брат – відомий художник Олександр Харон. В кінці 90-х рр. монах Гедеон перебирається в Україну. Спочатку служив на модному церковному приході на Подолі – в Іллінській церкві. А потім і сам вирішив створити свій церковний прихід. Для цього він вибрав Десятинну церкву, вірніше те, що від неї залишилося. З подачі тодішнього міністра культури Юрія Богуцького Харон зміг поставити тимчасовий (це ключове слово!) намет для пасхального богослужіння біля фундаменту Десятинної Церкви.
Це було в 2004 році. З тих пір Харон вже не покидав Десятинку. Тимчасовий брезентовий тент перетворився спочатку в дерев’яну каплицю, потім укоренився фундаментом в землю заповідника під охороною ЮНЕСКО. Природно все це відбувалося без будь-яких дозволів та документів. У 2012 р. провернули цілу схему, щоб узаконити нерухомість. До суду подала одна з інвесторів, мовляв будувала, а об’єктом користується громада. Суд і постановив, що храм є нерухомістю громади, і таким чином були оформлені хоч якісь документи. Причому цікаво, що в судовому рішенні йдеться про будівлю в 60 кв.м., а держреєстратор через півтора року реєструє вже площу в 133 кв.м. Чому площа збільшилася в два рази – невідомо.
Фабула
У січні 2018 р тобто ще до початку Томосного марафону, двоє київських архітекторів вирішили привернути увагу громадськості до незаконного храму, який столична влада впритул не помічала. Один з них кинув коктейль Молотова в будівлю каплиці. Їх взяли під варту, а Десятинка стала топ-темою в ЗМІ. У вересні 2019 р архітектори вибачилися перед громадою за свої дії.
Це дало поштовх судовому спору. Музей історії України, на території якого і знаходиться незаконний храм, спільно з Міністерством культури подали позов проти держреєстратора, який узаконив право власності громади на МАФ. Але оскільки позов подали до Окружного адмінсуду Києва, то справа передбачувано застрягла. Уже півтора року як.
У червні 2018 р Харона обирають єпископом і він відразу ж починає демонструвати бурхливу активність. Він їздив до США, де розповідав про переслідування Московського патріархату в Україні, а також про втручання влади в церковні справи і всіляко критикував процес отримання автокефалії.
Але увагу активістів і судові позови не злякали Гедеона і в самий розпал Томосної кампанії він пішов на відчайдушний крок. Він подав позов до Верховного Суду України з метою скасувати рішення Президента України Петра Порошенка та Постанову Верховної Ради про звернення до Вселенського патріарха щодо автокефалії. І хоча Харон свого не добився, про нього знову заговорили в ЗМІ.
У минулому році з’ясувалося, що у Харона був російський паспорт. Він був виданий в березні 2008 р і дійсний до 2013 року.
При цьому сам Харон стверджує, що він вийшов з російського громадянства, про що у нього є довідка від 17 жовтня 2008 р з посольства РФ в Києві, про що він повідомив, коли отримував українське громадянство в 2011 році. Він каже, що подав документи до Міграційної служби в 2011 р. як особа без громадянства. Цікаво, як же він жив три роки без громадянства? Навіщо оформляв новенький російський закордонний паспорт, якщо через півроку вирішив відмовитися від російського громадянства? Адже паспорт він отримав 12 березня 2008 р., а з громадянства нібито вийшов 17 жовтня 2008 року. І чому не здав закордонний паспорт РФ, коли вийшов з російського громадянства?
За власним визнанням Харона, він ще має і громадянство США. Про це він говорив в інтерв’ю, на цій підставі він звертався за захистом до Трампа і посла США в Україні Марії Йованович, за допомогою цього він їздив до США виступати перед конгресменами.
Апогей
Його активна діяльність не залишилася непоміченою спецслужбами, і СБУ звернулося до Міграційної служби, щоб Харону анулювали громадянство. У листі стверджувалося, що при поданні документів в 2011, р Гедеон приховав факт наявності російського і американського громадянств і не вийшов з них.
Громадянство Харона анулювали ще влітку 2018, і коли він повертався з чергового вояжу – його просто не пустили назад в Україну. Його паспорт був визнаний недійсним і вилучено.
Фактично з лютого єпископ живе за кордоном. Однак це не завадило йому подати в суд на дії міграційної служби. Причому зробив це майже відразу після другого туру президентських виборів – 23 квітня.
І як не дивно, 18 вересня суд задовольнив позов Харона, зобов’язавши скасувати рішення про анулювання його громадянства і виплатити йому витрати за судовий збір 768 гривень.
Справа в тому, що Харон отримував громадянство за спрощеною процедурою за територіальним походження, оскільки він народився і виріс в УРСР. Згідно ст. 8 Закону «Про громадянство України», він повинен був вийти з усіх інших громадянств або написати декларацію про вихід, а також після отримання українського громадянства здати паспорти інших країн.
У судовій постанові є одне епічне місце. Там перераховується, скільки разів за паспортами РФ і США літав Юрій Самуїлович Харон. А потім нижче написано «ніяких відомостей, які б свідчили про дійсність його [паспорта – ред.] під час прийняття оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні». Це досить лукаве твердження, адже якщо документ отриманий, його термін дії в порядку, то ніхто не буде видавати довідку про дійсність такого документа. Це все одно, що сказати, що водій повинен подати довідку про дійсність своїх водійських прав.
В цілому логіка судді наступна. Харон в квітні 2008 р відмовився від російського громадянства, про що є довідка посольства РФ в Києві. Заповнюючи документи на отримання українського громадянства згідно територіального походження, Харон поставив галочку в пункті анкети про відсутність інших громадянств, про це йдеться в судовій справі. При цьому в розпорядженні суду є виписка Держприкордонслужби про перетин кордону Гедеоном. Так, він літав по паспорту РФ до 18 лютого 2013 року.
При цьому згідно зі ст. 8 Закону «Про громадянство України» після прийняття в українське громадянство Харон повинен був здати паспорт РФ. Але чіткого терміну повернення в законі немає. Суд вважає, що на це дається 2 роки, оскільки цей термін фігурує щодо інших аспектів цієї статті. Так ось, згідно з даними, які є в суді, Харон не перевищив цей термін. Оскільки останній раз користувався паспортом в лютому 2013 року, а граничний термін – квітень 2013 року.
Щодо використання американського паспорта, то у суду є відомості тільки починаючи з 2014 року. Суд вважає, що це не доводить наявність громадянства Харона в 2011 р, коли він подавав документи на українське громадянство.
Виходячи з цих даних суд задовольнив позов Харона і фактично зобов’язав повернути йому громадянство.
Таким чином, склалася дивовижна ситуація. Всі знають, що у скандального єпископа було і навіть зараз є кілька паспортів. Але суд, користуючись лакуною в законодавстві, його виправдовує. Адже якщо українець отримує інший паспорт, то йому за це нічого не буде. А ось якщо іноземець отримує українське громадянство і не відмовляється від іншого громадянства, то може і позбутися українського паспорта. Вся суперечка крутиться навколо цих двох моделей. Харон намагається показати, що він спочатку отримав український паспорт, а вже потім оформив американське громадянство. У це важко повірити, враховуючи, що до отримання українського громадянства він близько десяти років прожив в США. Але оскільки суду не надали відповідних документів (банальної копії паспорта було б достатньо), то Харону присудили повернути громадянство.
