Православна церква України змушена вести боротьбу за своє існування. В тому числі в судах. З кінця липня ПЦУ закидали судовими позовами як зі сторони УПЦ МП, так і колишньої УПЦ КП. Першій видається, що назва української церкви тотожна з її назвою, а от УПЦ КП (точніше, особисто патріарх Філарет) вирішив спробувати відмотати все назад — визнати ліквідацію КП (яку сам же ініціював) незаконною.
«Москва» проти
У понеділок, 16 вересня, відбулося перше судове засідання за позовом Української православної церкви Московського патріархату до Міністерства культури та державного реєстратора КП «Центр правової допомоги та реєстрації» щодо реєстрації назви «Православної Церкви України». Засідання було підготовчим: уточнення позицій, подання клопотань тощо. Наступне відбудеться аж 18 листопада.
Риторика УПЦ (МП) зводиться до того, що наразі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано дві юридичні особи: Київська митрополія Української православної церкви та Релігійна організація «Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)», які відносяться до різних релігійних об’єднань.
УПЦ (МП) вважає, що реєстрація юридичної особи з тотожною назвою порушує їхні права і «призводить до того, що особи, які сповідують відповідний релігійний культ, не матимуть змоги визначитись, до якого релігійного об’єднання входить кожна з релігійних організацій».
Посилаються також на те, що 15 грудня минулого року відбувся Поміcний собор ПЦУ, на якому було вирішено створити Київську митрополію Православної церкви України та уповноважити Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України на реєстрацію такої організації. Тому, зазначається в позові, УПЦ (МП) вважає, що назва нової церкви повинна була бути такою: «Київська митрополія Православної церкви України».
А отже, УПЦ (МП) просить Окружний адмінсуд визнати незаконним наказ про реєстрацію ПЦУ і скасувати його .
Адвокати ПЦУ вважають позицію УПЦ (МП) юридично слабкою.
«Тотожні назви — це єдиний аргумент УПЦ МП, де вони кажуть про порушення їхнього права. Решта — ні порядок скликання Собору (15 грудня минулого року), ні інші процеси — жодним чином не стосуються УПЦ МП. Більш того, про яку тотожність назв може йти мова? Назви щонайменше відрізняються трьома словами і двома розділовими знаками», – зазначив в коментарі LB.ua адвокат ПЦУ Мар’ян Мартинюк.
Спроба реанімації Київського патріархату
До Окружного адмінсуду Києва надійшло ще два позови УПЦ КП проти ПЦУ.
Перший (поданий в липні цього року) стосується наказу Мінкультури, яким скасовано статути УПЦ КП як релігійного об’єднання і патріархії як релігійної організації.
Другий (поданий в серпні) — щодо процедури ліквідації УПЦ КП як юридичної особи (цей процес вимагає формування ліквідаційної комісії, перереєстрацію майна, особового рахунку тощо).
Аргументація у двох позовах схожа. Головний акцент — на тому, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (а церква і є юрособою), що подається для зміни відомостей про цю особу, повинні підписати засновники (учасники). Іншими словами, дозвіл на ліквідацію повинні дати засновники чи учасники. А патріарх Філарет, мовляв, нічого не підписував.
«З моменту заснування і по даний час всі реєстраційні та статутні документі УПЦ КП та Релігійної організації «Київська патріархія УПЦ КП» перебувають особисто в руках патріарха Філарета. Ані він, ані жодні довірені особи жодного разу не зверталися до Міністерства культури із заявами та документами про припинення діяльності УПЦ КП», – йдеться в позові.
У першому позові йдеться про те, що УПЦ КП не визнає собор, проведений 15 грудня минулого року, де було створено ПЦУ. Натомість зазначає, що собор УПЦ КП відбувався 20 червня (на нього, до слова, прийшов сам Філарет і ще два єпископи, і ті – з Росії).
«15 грудня 2018 року не уповноваженими на те особами було складено невідомий документ, про зміст якого патріарху Філарету нічого невідомо, який нібито підтверджує ліквідацію УПЦ КП», – йдеться в позові.
Хоча щонайменше в мережі було оприлюднене відео того, як Філарет особисто підпису є документ про ліквідацію УПЦ КП.
«Чомусь позивач не коментує те, що усі рішення (щодо ПЦУ) були прийняті 15 грудня. І на всіх документах є в тому числі підпис Філарета. А наказ Мінкультури (як і інші дії) вчинялись на виконання рішень від 15 грудня. Більше того, наказ Мінкультури, що оскаржується УПЦ КП, від 30 січня цього року, жодним чином не стосується ліквідації КП. Виглядає так, ніби ані позивач, ані суд цього не розуміють», – додає адвокат ПЦУ.
До слова, наказ Мінкультури від 30 січня містить два пункти: перший — щодо реєстрації релігійної організації ПЦУ (цей пункт оскаржує УПЦ МП), другий — щодо скасування реєстрації статутів УПЦ КП.
Позов по суті поки не розглядався. Хоча суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій (в рамках забезпечення позову) заборонив проводити будь-які реєстраційні дії щодо УПЦ КП та її майна. Уточнимо, що реєстраційні дії проводяться ліквідатором. А позов (див. вище) стосується статутів УПЦ КП, а не ліквідації юрособи.
Та на цьому ця історія не завершилась. Тим же днем датована ще одна ухвала Арсірія — про самовідвід. Суддя каже, що направив заяви до Вищої ради правосуддя і в Генеральну прокуратуру з повідомленням про втручання юристів УПЦ КП в процес здійснення правосуддя.
Справа перерозподілена на іншу суддю — Ярославу Добрянську. І вона може переглянути рішення Арсірія про забезпечення позову за клопотанням ПЦУ. В іншому випадку адвокати планують подати апеляцію.
Другий позов УПЦ КП стосується нібито відсутності підстав у Мінкульту скасовувати реєстрацію УПЦ КП. Зокрема, в позові посилаються на все ті ж обставини: не визнають собор, рішення про ліквідацію не підписував особисто Філарет і таке інше.
В рамках цього провадження УПЦ КП подала кілька клопотань для так званого забезпечення позову. Така процедура існує для того, щоб фактично «заморозити» ситуацію, поки позов по суті не буде вирішено.
Так от: Київський патріархат звернувся до суду, аби заблокувати будь-які реєстраційні дії щодо майна церкви.
УПЦ КП посилається на те, що на її адресу надійшов протокол засідання ліквідаційної комісії, згідно з яким «заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії від імені позивача (УПЦ КП); прийнято рішення змінити в ЄДР відомості про позивача». Крім того, голова комісії Олег Яременко нібито відкликав право підпису Філарета і отримав доступ до рахунків.
4 вересня суддя Окружного адмінсуду Києва Тетяна Шейко заборонила голові ліквідаційної комісії продовжувати ліквідацію УПЦ КП, а також розпоряджатися майном церкви. Адвокати ПЦУ вважають таке рішення незаконним і подаватимуть апеляцію.
«Суд не може в ухвалі про забезпечення забороняти робити те, що позивач просить в позові. Таке забезпечення є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог у справі, а це заборонено законодавством. Тому подаватимемо апеляцію», – каже Мартинюк.
***
Головне в цій ситуації навіть не те, що Філарет особисто погодився на розпуск УПЦ КП на користь створення ПЦУ, про що було в тому числі домовлено з греками. До слова, він, за інформацією LB.ua, наполягав на тому, аби нова церква називалась УПЦ. Та важливо те, що «загрузнувши» в судових тяганинах, становлення ПЦУ критично сповільниться.
