Проведення угорськими спеціальними та дипломатичними службами “операцій по захисту угорських громадян” свідчать про те, що територіальні претензії Угорщини до України можуть вилитися у трагічні події. Ситуація штучно загострюється, створюються всі передумови для появи на політичній арені т.зв. “Карпатського бассейну”.
Днями вітчизняне МЗС звернулося до компетентних органів України з проханням дати правову оцінку відвідування Закарпатської області міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто.
Цей візит Сіярто здійснив на запрошення народного депутата від фракції “Блок Петра Порошенко” Василя Брензовича, який балотується в депутати ВРУ по 73 округу (Закарпатська область) як самовисуванець. Зрозуміло, що мова йде про порушення українського законодавства, згідно з яким забороняється участь у передвиборній агітації іноземцям та особам без громадянства, у тому числі в публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки партії — суб’єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати.
Примітно, що подібні дії угорських можновладців носять постійний характер. Протягом останнього місяця на Закарпатті встигли побувати не тільки Сіярто, але і держсекретар з питань національної політики уряду Угорщини Янош Арпад Потапі, заступник міністра МЗС Угорщини Левенте Модьор, упоноважений уряду Угорщини у співпраці з Закарпаттям Іштван Грежа. Наразі очікується візит керівника апарату угорського прем’єра.
Такий десант – навряд чи випадковий. Як навряд чи випадкова і зустріч все того ж кандидата в депутати Брензовича в Будапешті з представниками угорського уряду. На зустрічі були присутні прем’єр Орбан та відповідальний за нацполітику в уряді Угорщини Жолт Шем’єн.
Варто зауважити, що свого часу саме Шем’єн виступив із привітаннями щодо підписання у вересні 2015 року Угоди про співпрацю між партійними організаціями КМКС та УМДС.
Примітно, що у червні 2015 року угорський парламент заслухав три доповіді про роботу угорських спеціальних служб та їх масштабну реорганізацію. Керівник канцелярії прем’єр-міністра Угорщини і куратор спецслужби “Інформаційне бюро” Янош Лазар виступаючи тоді в парламенті заявив, що “угорські агенти активно працювали в Україні, для гарантії того, що політичні лідери можуть просувати інтереси Угорщини”, – відзначив він.
У своїй доповіді Лазар, зробив акцент на тому, що Угорщина вперше за 25 років відкрито проводить такого роду діяльність “в повній опозиції до побажань українського уряду”.
На сайті The Budapest Beacon в статті під назвою “Hungary to upgrade its espionage capabilities” (“Угорщина апгрейдить свої шпигунські можливості”) Янош Лазар заявив, що “уряд та “Інформаційне бюро” переконані, що майбутнє угорців, які живуть в Закарпатті (на південному заході України) буде серйозною проблемою в найближчі десятиліття, і що спеціальні служби здійснюють операції по захисту угорських громадян Карпатському басейні”.
27 червня 2019 року лідери угорських організацій України – Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС, KMKSZ) та Демократичної спілки угорців України (УМДС, UMDSZ) – вчергове підписали політичну угоду про співпрацю щодо узгодження кандидатів та взаємної підтримки на позачергових парламентських виборах в Україні, які відбудуться 21 липня.
Показово, що на церемонії підписання цієї угоди були присутні генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайло, держсекретар з питань національної політики уряду Угорщини Янош Арпад Потапі та генконсул Угорщини в Берегові Матіаш Сіладі.
На офіційній Facebook-сторінці держсекретаря Потапі, є допис, в якому він каже про важливість єдності угорців Закарпаття на позачергових виборах 21 липня.
Наразі Угорщина розглядає Закарпатті мало не як свою внутрішню територію. І, схоже, має намір провести в наш парламент проугорських лобістів. На позачергових виборах за депутатський мандат від угорців Закарпаття поборються: перший заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто (округ №68 із центром в Ужгороді), депутат Закарпатської облради Мікловш Товт (округ №69 із центром у Мукачеві) та Василь Брензович, який балотується в депутати ВРУ по 73 округу.
Є перестороги, що вони будуть використовувати трибуну ВРУ як політичний майданчик для просунення небезпечних тез, в тому числі з питань мови та референдуму.
Нагадаю, що вибори президента України на Закарпатті фактично проігнорували. Там була зафіксована вкрай низька явка. Зате на парламентських ми можемо побачити іншу картину. Не виключено, що для проведення “своїх” депутатів по нашій мажоритарці, угорська влада може задіяти певні фінансові потоки. Наразі фінансування угорських організацій у Закарпатській області здійснюється через Фонді ім. Бетлена Габора (A Bethlen Gábor Alap). Фонд співпрацює з Міністерством зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, який очолює Петер Сійярто, а також із Держсекретарем з питань національної політики уряду Угорщини Яношем Арпад Потапі.
За повідомленнями ЗМІ, у період з 2011 по 2018 роки Фондом ім. Бетлена Габора було профінансовано програм на суму понад 55 млн доларів. Найбільше з них, понад 27 млн доларів, було перераховано на Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ (м. Берегово). 5 млн. доларів США було перераховано Товариству угорської культури Закарпаття (KMKSZ). Очолює Товариство вже згаданий у статті Василь Брензович. Останній є також головою кураторіуму ЗУІ ім.Ференца Ракоці ІІ. Тільки за останні два роки ТУКЗ-КМКС отримало з Будапешта понад 5,3 млн доларів США.
До речі, 11 липня 2019 року заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Модьор презентував в Берегово новий етап “плану Егана” – програми грантів на підтримку сфер туризму та сільського господарства Закарпаття.
Тому реакція на ситуацію, що склалася повинна бути більш адекватною, ніж обурення нашого МЗС. На кону – питання національної безпеки.
Проведення угорськими спеціальними та дипломатичними службами “операцій по захисту угорських громадян” свідчать про те, що територіальні претензії Угорщини до України можуть вилитися у трагічні події. Ситуація штучно загострюється, створюються всі передумови для появи на політичній арені т.зв. “Карпатського бассейну”.
Дмитро Снєгірьов Дмитро Снєгірьов , Співголова ГІ “Права справа”
